дитинець[дити́нець]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
«дитинець» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 18 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дити́нець | дити́нці |
| Родовий | дити́нця / дити́нцю | дити́нців |
| Давальний | дити́нцеві / дити́нцю | дити́нцям |
| Знахідний | дити́нець | дити́нці |
| Орудний | дити́нцем | дити́нцями |
| Місцевий | дити́нцеві / дити́нці / дити́нцю | дити́нцях |
| Кличний | дити́нцю | дити́нці |
Омоніми
Літературні засвідчення
Потаївшись од Мстислава і Володимира, він узяв із татарами окольний город, а дитинець зостався.
Джерело: literary_fts
Вікіпедія
Дитинець
Дити́нець, також вишгород, днешній град або «Гора» — центральна внутрішня укріплена частина городища в Київській Русі, центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, замок. Город складався з двох частин — з внутрішньої, що звалася «дитинець», і зовнішньої — «острог», або «окольний город»; обидві частини були обведені валами, на яких стояли дерев'яні стіни та заборола, а пізніше мури з каміння і цегли. Здебільшого займав площу кілька гектарів. В дитинці розташовувались світські будівлі та храми. Княжі тереми — це будівлі світського призначення в дитинці. Дитинець — те саме, що цитадель, акрополь, у Стародавньому Римі — капітолій, на Русі — дитинець. Термін дитинець вживають у давньоруських текстах XII ст. на позначення цитаделей у фортецях Палестини.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C