дихати[ди́хати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ди́хати д и хаю, д и хаєш і д и шу, д и шеш, недок. 1》 Втягувати і випускати повітря легенями; робити вдих і видих. || Вбирати, поглинати кисень, необхідний для життєдіяльності організму. || на кого – що . Випускати ротом, носом струмінь повітря, що йде з легенів. || Виявляти ознаки життя; жити, існувати. || перен. Віяти, обдавати чим-небудь. 2》 ким , чим , перен. Цілком віддавати, присвячувати себе кому-, чому-небудь, бути захопленим кимсь, чимсь. 3》 чим , перен. Бути пройнятим чим-небудь, виражати щось. Д и хати на л а дан — а) бути тяжко хворим, бути при смерті; б) ставати ні до чого не придатним, розвалюватися, розпадатися, перетлівати (про будівлі, предмети одягу і т. ін.). Л е две д и хати — перебувати у важкому стані; бути на грані припинення існування.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 371
Морфологія
дієслово · 32 форми · VESUM
Інфінітив: ди́хати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ди́хаю / ди́шу | ди́хаємо / ди́шемо / ди́хаєм / ди́шем |
| 2 особа | ди́хаєш / ди́шеш | ди́хаєте / ди́шете |
| 3 особа | ди́хає / ди́ше | ди́хають / ди́шуть |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | ди́хатиму | ди́хатимем / ди́хатимемо |
| 2 особа | ди́хатимеш | ди́хатимете |
| 3 особа | ди́хатиме | ди́хатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дихать | інфінітив |
| диха | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- ди́хати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ди́хати, -хаю, -хаєш, -хаємо, -хаєте, -хають і ди́шу́, ди́шеш, ди́ше, ди́шемо, ди́шете, ди́шуть Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
важким (недобрим) духом дихати на кого і без додатка
Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок); (Нечипоренко:) Я багато не прошу, нам би тільки хати освітити. А то колгоспники вже й так дишуть на мене важким духом: що ж ми, кажуть, гірші за інших (О. Левада); — Ну, а Васюта ж? І той поклонивсь Іванцеві? — Ні, мабуть, .. бо .. запорожці і на Васюту похвалялись, да й на всю городову старшину недобрим духом дишуть (П. Куліш). вогнем (полум’ям, пеклом і т.ін. ) дихати на кого, рідше проти кого, чого і без додатка. Дуже сердитися, гніватися, виявляти недоброзичливість до когось. (Харитина:) Серцем чу…
Фразеологічний словник української мовиледве (ледве-ледве) дихати
Дуже хворіти, тяжко нездужати. Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Т. Шевченко); Вона Уляна бачила сама, що Івась ледве дише… Надія… стала застигати, холонути в її серці (Панас Мирний); Бути слабим, безсилим. Маруся (сідає на камені): Я втомилась… Я ледве дишу. Сила моя десь дівається (І. Нечуй-Левицький). 2. Причаївшись, не виявляти себе. А я все мовчу та ледве дишу, а вони стукають у двері, аж двері тріщать (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникдихати (жити, життя) не давати кому і без додатка
Створювати тяжкі, нестерпні умови для кого-небудь, настирливо докучаючи, набридаючи чимсь. Секлета Семенівна: Ну за що ти мене образив..? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! (М. Куліш); — А як не дають жити? Що тоді? (Панас Мирний); Видима смерть гналась за ними. Землею чеченські шаблі та броньовики, а з неба життя не давали французькі аероплани (О. Гончар); — Та,— махнув рукою Мирон,— звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ вчепилася в душу, живцем заїдає (М. Стельмах).
Фразеологічний словникна ладан дихати
Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. Тарас: Багато вже не стало тих, що воювали вмісті разом ви!.. Один Кадило ще живий, та й той на ладан дише (І. Карпенко-Карий); Флорентієць: Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров); Знає толк на травах знахарка. Колись мій батько на ладан дихав, а вона дала йому настойку на якомусь корені — і пішов старий (М. Стельмах). на часник дихати. Давно уже говорили, що Лисун дід на часник дише, а він усе хрипів у землянці своїй (В. Дрозд). 2. Бути зношеним, ветхим, розвалюватися, розпадатися. А в лаві колія стара на ладан просто дише. От і виходить — на-гора півнорми і не більше (П. Дор…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…рив, — я невимовне тішитимуся, коли ви завітаєте до мене. Ви зробите мені своїми відвідинами велику прислугу, бо я зараз саме в тому стані, коли без співрозмовника людина не годна дихати. Це ж ви й по собі знаєте. — Та знаю, тільки який же я вам співрозмовник? Я не вчений і не потраплю ні на що путнє здобутися, — застерігся Стецько, із здивуванням нотуючи в пам'ят…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger