добувати
Дані Атласу
Значення
ч. добу́в, добула́, ло́; наказ. сп. добу́дь; док. 1. перех. Діставати, роздобувати кого-, що-небудь. Пішла по селу добувати киселю (Укр.. присл.., 1955, 200); Бував Тодось в Кит...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| добуватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| добуватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| добуватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| добуватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| добуватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| добуватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| добуватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| добувано | |
| добуваймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| добувайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| добувай | наказовий, однина, 2 ос. |
| добувати | інфінітив |
| добувала | минулий, жін. |
| добував | минулий, чол. |
| добувало | минулий, сер. |
| добували | минулий, множина |
| добуваємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| добуваєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| добуваєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| добувають | теперішній, множина, 3 ос. |
| добуваю | теперішній, однина, 1 ос. |
| добуваєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| добуває | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| добувать | інфінітив |
| добува | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- добува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Добува́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
дістава́ти (добува́ти, видира́ти і т. ін.) / діста́ти (добу́ти, ви́дерти і т. ін.) з-під землі́
Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він (Кармель), здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); (Кирило:) Хіба такий (як Храпко) не одкопає (діла)? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовипід земле́ю ви́рве
— Заруба дістане (мотор). То такий, що під землею вирве (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мовидобува́ти / добу́ти (свої́м) горбо́м що
Наживати що-небудь тяжкою працею. — Так то ж які землі? — перебив мене Пищимуха.— Рангові, а не ті, що кожен своїм горбом добував! (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовидобува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в’ю (та кістка́ми) що
1. Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам’яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю .. славу та волю (Панас Мирний); — Хто ж її (землю) їм наділяв, як вони своєю кров’ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний). 2. Завоювати у боротьбі. — Що діди та батьки кров’ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
А тоді — мужики дістали саперні лопати і пішли добувати воду.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger