довбня
Дані Атласу
Значення
1. Великий, перев. дерев’яний молот або взагалі велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці. Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає! (Укр.. присл.., 1955, 176); Геркулес, п...
Морфологія
іменник · 22 форми · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | довбня | довбні |
| Родовий | довбні | довбень |
| Давальний | довбні | довбням |
| Знахідний | довбню | довбень / довбні |
| Орудний | довбнею | довбнями |
| Місцевий | довбні | довбнях |
| Кличний | довбне | довбні |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| довбні | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- до́вбня 1 іменник жіночого роду велика дерев'яна палиця до́вбня 2 іменник жіночого або чоловічого роду, істота про нетямущу, дурну людину лайл. Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- до́вбня [доўбн'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -беин' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(і (ще й)) до́вбнею (полі́ном) не доб’є́ш кого, ірон
Хто-небудь має міцне здоров’я; живучий. — Вас ще, тату, довбнею не доб’єш, а ви про Божу дорогу торочите (М. Стельмах); (Іван Степанович:) Пропадаю. Се моя (смерть) за мною прийшла! (Захарченко:) Та не бреши, тебе ще й поліном не доб’єш (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мовичорт до́вбнею не доб’є́
— Такого діда й чорт довбнею не доб’є,— і Данилко сам дивується — отаким він прадіда ніколи не бачив (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мовияк (мов, ні́би і т. ін.) до́вбнею (молотко́м) уда́рити (по голові́ (в го́лову)) кого
Дуже вразити, приголомшити кого-небудь неприємною звісткою. Одно невеличке слівце “Дін” як молотком ударило її (Мотрю) в голову (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовидовбня неотесана, зневажл., грубе
Уживається для вираження незадоволення чиїми-небудь діями, вчинками. Почув Захар, як Харитон Павлович… гримнув, стримуючи голос і гнів: — Та замовкни ти, довбне неотесана! (Іван Ле).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то їжаковими колючками, а хвіст у нього — не хвіст, а щось таке величезне, а важке, мов довбня, і також колюче.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)