довіра[дові́ра]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
дові́ра -и, ж. Те саме, що довір'я .
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 99
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дові́рі | жін., давальний |
| дові́ро | жін., кличний |
| дові́рі | жін., місцевий |
| дові́ра | жін., називний |
| дові́рою | жін., орудний |
| дові́ри | жін., родовий |
| дові́ру | жін., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- дові́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дові́ра, -ри, -рі, -рою (ж. р.) і дові́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
втертися (влізти, вкрастися) / втиратися (вл азити) в довір’я (в довіру) до кого, рідше кого, зневажл
Домогтися чиєїсь прихильності, любові і т. ін. будь-якими засобами. Ось зараз справді щиро дивувався (Артем), як могла ота зміюка втертися в довір’я до такого розсудливого й обачного чоловіка (І. Головченко і О. Мусієнко); — Ще з-під Києва почав я стежити за гетьманом Лободою, пане Северине. Для цього в довіру до нього втерся (Іван Ле); Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні “Сокіл”. Йому вдалося вкрастися в довір’я командування (Д. Бедзик); Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір’я (М. Стельмах)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
І, немов бачачи вже оцю перемогу зовсім близько перед собою як дорогу свою кохану, Кравчина усміхнувся їй. За ним усміхнулися і всі присутні, всі до єдиного. Це була абсолютна довіра і єдність найдорожчих великих народних сподіванок, усвідомлених, вистражданих у тяжких, майже нестерпних знегодах. Можна було не сказати більше ні слова і всім розійтися, щоб не з…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger