додавати[додава́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
додава́ти -да ю , -да є ш, недок. , дод а ти, -д а м, -дас и , док. , перех. 1》 Давати, класти, сипати, лити і т. ін. на додаток до чого-небудь; добавляти. 2》 Збільшувати, посилювати, робити відчутним що-небудь. 3》 Говорити або писати на додаток до вже сказаного чи написаного; доповнювати. 4》 мат. Виконувати додавання (у 2 знач. ).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| додава́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| додава́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| додава́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| додава́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| додава́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| додава́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| додава́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| додавано | |
| додава́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| додава́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| додава́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| додава́ти | інфінітив |
| додава́ла | минулий, жін. |
| додава́в | минулий, чол. |
| додава́ло | минулий, сер. |
| додава́ли | минулий, множина |
| додаємо́ | теперішній, множина, 1 ос. |
| додає́м | теперішній, множина, 1 ос. |
| додаєте́ | теперішній, множина, 2 ос. |
| додаю́ть | теперішній, множина, 3 ос. |
| додаю́ | теперішній, однина, 1 ос. |
| додає́ш | теперішній, однина, 2 ос. |
| додає́ | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| додавать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- додава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Додава́ти, -даю́, -дає́ш Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- додава́ти [додаватие] -дайу, -дайеш, -дайеимо, -дайеите Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
додавати / додати духу кому
Підтримувати настрій кому-небудь, надавати бадьорості. Радість в келихах шумує, Плин іскристий виграє, Канібалів лють гамує, Кволим духу додає (Переклад М. Лукаша). додавати / додати жару (палу) кому, чому. Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття. Не раз йому (Ґаві) лучались і страти в його ґешефтах, але ті страти додавали палу його голові (І. Франко); А тут іще хтось із молодих і додав дядькові Йванові жару. — Е, що ж це ви, дядьку Йване, сьогодні здали! (А. Головко). додавати / додати куті меду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий (о. Артемій), а запопадний, крий Боже! І до кня…
Фразеологічний словник української мовидодавати / додати жару (палу) кому, чому
Посилювати враження від чого-небудь, розпалювати якісь почуття. А тут іще хтось із молодих і додав дядькові Йванові жару. — Е, що ж це ви, дядьку Йване, сьогодні здали! (А. Головко); Не раз йому Гаві лучались і страти в його ґешефтах, але ті страти додавали палу його голові (І. Франко).
Фразеологічний словникдодавати / додати куті меду
Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий о. Артемій, а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ажу. Трібували вже й слідити за Іваном, де і що він їсть, але слідження ні на що не придалося. В часі обіду, полуденку і вечері Іван щезав десь, мов камінь у воді. Не потребуємо й додавати, що Івана годував його перстінь. Коли тільки хотів їсти — а хотів він їсти зразу дуже часто, бо досі за ввесь вік мав час випоститися на всі заставки, — сідав де-небудь і шептав:…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger