доживати
Дані Атласу
Значення
1. неперех., до чого. Досягати певного віку. — Ось мама наша — до старості дожила, а все така ж (Головко, II, 1957, 587); // Жити до якого-небудь строку. Дитина дожила тільки до...
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: доживати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | доживаю | доживаємо / доживаєм |
| 2 особа | доживаєш | доживаєте |
| 3 особа | доживає | доживають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | доживатиму | доживатимем / доживатимемо |
| 2 особа | доживатимеш | доживатимете |
| 3 особа | доживатиме | доживатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| доживать | інфінітив |
| дожива | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- дожива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дожива́ти, -жива́ю, -жива́єш Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дожива́ти [дожиеватие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
дожива́ти / дожи́ти (свого́) ві́ку
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш (Андрію) віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить .. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський); Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд); Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе! .. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовидожива́ти / дожи́ти вік
Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий); — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він (Мефодій Кулик) вдарив себе по шиї! — На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовидоживати / дожити свого віку
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш Андрію віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить.. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський); Помирати. Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд); Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе!.. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок). доживати / дожити вік. Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий); — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він Мефодій Кулик вдарив себе по шиї! На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
А ми плюнули на все та й перебрались сюди, щоб і не чути, і не бачити, та щоб по-своєму таки віку доживати.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger