дожити
Дані Атласу
Значення
дожива́ти.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: дожити
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | доживу | доживемо / доживем |
| 2 особа | доживеш | доживете |
| 3 особа | доживе | доживуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дожить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- дожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дожи́ти, доживу́, доживе́ш, доживе́, доживе́мо́, доживе́те́, доживу́ть; доживи́, -ві́м, -ві́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дожи́ти [дожитие] -иеву, -иевеш, -иевеимо, -иевеите; мин. -иў, -иела; нак. -иеви, -иев'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
дожива́ти / дожи́ти (свого́) ві́ку
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш (Андрію) віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить .. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський); Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд); Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе! .. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовидожива́ти / дожи́ти вік
Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий); — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він (Мефодій Кулик) вдарив себе по шиї! — На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовидоживати / дожити свого віку
Бути в похилому віці, закінчувати життєвий шлях. — Доживаєш Андрію віку? А де твої молоді літа, де твоя сила, покажи свою працю (М. Коцюбинський); — Смола кипить.. Старі корабельні майстри, що вже доживають свого віку, могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках і хвилях (Ю. Яновський); Помирати. Степан матрац розпотрошив і грубку в старій хатині, де теща віку доживала, по цеглині розібрав (В. Дрозд); Минув рік. Просить Тимоша стара мати: — Сину мій, сину! Одружись, мій голубе!.. Втіш мене старую, нехай я свого віку доживу в радості (Марко Вовчок). доживати / дожити вік. Вона глуха, столітня й тихо доживає вік (М. Хвильовий); — До живого обшмульгали шию всякі хомути,— він Мефодій Кулик вдарив себе по шиї! На волі хочу вік дожити! (О. Гончар).
Фразеологічний словникПриповідки
Без гріху та сміху дожив я віку
І не грішив і не веселився ще у своїм життю.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто не доживе, той долежати мусить
Жартують з такого, що пророкує собі скору смерть.
Приповідки або українсько-народня філософіяЧоловік доживе аж до самої смерти
Кожен буде жити, аж доки не вмре.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Перший полягає в тому, щоб якимось дивом дожити у цій темряві до понеділка, попередньо все-таки розшукавши той клятий вихід, біля якого зачаїтися.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)