До АтласуАтлас слів (Лексикон)

Лексикон · A-Я · Д

докоряти

дієслово · «ДОКОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кому, чому, розм. кого, що і без додатка. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чом...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія22 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія48 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

ДОКОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОКОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., кому, чому, розм. кого, що і без додатка. Виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чом...

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: докоряти

теперішній
Особа	Однина	Множина
1 особа	докоряю	докоряємо / докоряєм
2 особа	докоряєш	докоряєте
3 особа	докоряє	докоряють

майбутній
Особа	Однина	Множина
1 особа	докорятиму	докорятимем / докорятимемо
2 особа	докорятимеш	докорятимете
3 особа	докорятиме	докорятимуть

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
докорять	інфінітив

Написання і вимова

Правопис: докоря́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Докоря́ти, -ря́ю, -ря́єш; докори́ти, -рю́, -ри́ш, -ря́ть кому Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

цві́ркнути

ДОРІКА́ТИЗАКИДА́ТИКОРИ́ТИКАРТА́ТИГА́НИТИВИГОВО́РЮВАТИВІДЧИ́ТУВАТИВИЧИ́ТУВАТИНАРІКА́ТИПРОБИРА́ТИПОПРІКА́ТИТОЧИ́ТИПИЛЯ́ТИПОЇДА́ТИЇ́СТИЦВІ́КАТИДОМОВЛЯ́ТИЖУРИ́ТИЗОЛИ́ТИПЕНЯ́ТИУКОРЯ́ТИДОКА́ЗУВАТИВИПОМИНА́ТИВИМОВЛЯ́ТИДОГАНЯ́ТИУРІКА́ТИКОЛО́ТИШТРИКА́ТИдокори́тидоректи́дорікну́тизаки́нутискарта́тиви́говоритивідчита́тиви́читатипробра́типопрікну́тицві́кнутицві́ркнутипожури́типопеня́тиукори́тидоказа́тиви́мовитиуректи́вректи́уколо́тивколо́тиштрикну́тиштрикону́ти

осу́джувати

різкими словами висловлювати осуд, докори

ЛА́ЯТИрізкими словами висловлювати осуд, докориСВАРИ́ТИЛА́ЯТИСЯСВАРИ́ТИСЯКАРТА́ТИГА́НИТИГРОМИ́ТИРОЗНО́СИТИКЛЯ́СТИ́ВІДЧИ́ТУВАТИЧИ́СТИТИГРІ́ТИШПЕ́ТИТИГРИ́ЗТИНАБИРА́ТИПЕКТИ́ЧЕСА́ТИПЕРЧИ́ТИПЕРЦЮВА́ТИРОЗДРАКО́НЮВАТИКРИ́ТИКОБЕНИ́ТИКОСТИ́ТИЧЕСТИ́ТИЛОТО́ЧИТИПСЯКУВА́ТИПСЯ́ЧИТИБЕ́ШТАТИБА́НИТИБАНІТУВА́ТИГРИ́МАТИголосноКОРЕНИ́ТИКРОПИ́ТИви́лаятипола́ятинала́ятиобла́ятиви́сваритипосвари́тинасвари́тиви́лаятисянала́ятисянасвари́тисязга́нитиви́ганитирознести́відчита́типошпе́титиви́шпетитинабра́тироздрако́нитиви́бештувативи́банітуватинагри́мати

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Роман про добру людину · 1931

І як на підтвердження, ніби це саме так і є, Дмитрик, поплескавши Андрійка по плечу, скеровує кроки до барака, твердо вирішивши негайно разом із хлопцями зайнятися якимось новим проектом, аби від бездіяльности не привиджувалося зайвини, а П'ятачиха знову заходжується докоряти Андрійкові, який (і це вона чує! Вона просто шкірою намацує, як щось чуже заполонило його душу, куди вона не має доступу!) вперше і назавжди вислизає з-під її опіки, щоб жити власним життям, якого їй вже не доведеться ні скеровувати, ні визначати.

literary_fts · e4b5541c_c0106

Джерело: literary_fts

Переклад

докоряти↔

upbraid (to criticise)reproach (to criticize or rebuke someone)rebuke (to criticise harshly; to reprove)

Джерело: dmklinger