доленька
Дані Атласу
Значення
Пестл. до до́ля¹ 1. Доленько моя! Не дай мені вік дівувати (Шевч., II, 1953, 147); Чи знайду я коли-небудь Власну доленьку, Чи все тягти чуже ярмо Та неволеньку? (Граб., І, 1959...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | доленька | доленьки |
| Родовий | доленьки | доленьок |
| Давальний | доленьці | доленькам |
| Знахідний | доленьку | доленьки |
| Орудний | доленькою | доленьками |
| Місцевий | доленьці | доленьках |
| Кличний | доленько | доленьки |
Написання і вимова
- Правопис
- до́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Фразеологізми та сталі вирази
лиха́ (гірка́, щерба́та і т. ін.) до́ля 1
чия. Хто-небудь нещасливий, безталанний. — А давно ж вони (Лящі) померли, бабусю? — Давненько, моє серце ..— Се, мабуть, чи не до них (до Лящів) ішла? — До їх, бабусю, та лиха моя доля (Марко Вовчок).
Фразеологічний словник української мовилиха́я до́ленька
Над Іквою було село, У тім селі на безталання та на погибель виріс я. Лихая доленька моя! (Т. Шевченко). 2. Горе, нещастя. — Рідний брат мій в Америці, Марко. Ще до визволення Галичини пішов світ за очі. Лиха доля погнала (І. Цюпа); Тогді (тоді) найбільш нам допікає, коли зла доля однімає, Що в нас всього миліше єсть (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Дай му там, господи, душеньці спокій! Пішов він страшною-дорогою з того світа, лишив мені тяжкий жаль, лишив старого без помічника, самого, як билинку серед поля! Ей, синочку мій, синочку, тото ж тобі, відай, така доленька судилася! Та й чи не воліло ж мене, старого, таке прислів’є спіткати? От була би стара з дітьми поплакала, та й годі! Були би бодай не бідували.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)