доля

іменник · «1. Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Коцюб., III, 1956, 126); Тільки глибо...»

Practice this word →Практикувати це слово →

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія14 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синонімія13 позицій

Омонім1 позиція

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки19 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. Як бачите, доля закинула мене аж у Крим (Коцюб., III, 1956, 126); Тільки глибо...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	доля	долі
Родовий	долі	доль
Давальний	долі	долям
Знахідний	долю	долі
Орудний	долею	долями
Місцевий	долі	долях
Кличний	доле	долі

Написання і вимова

Правопис: до́ля 1 іменник жіночого роду хід подій до́ля 2 іменник жіночого роду частина Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: До́ля, до́лі, до́лею, до́ле! Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: до́ля [дол'а] -л'і, ор. -леийу Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя

ТАЛА́НЖЕ́РЕБЩА́СТЯСУДЬБА́ФОРТУ́НАПЛАНЕ́ТАПЛАНИ́ДАУДІ́ЛПАЙ

надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин

ПРИЗНА́ЧЕННЯПРИРЕ́ЧЕННЯСУДЬБА́МО́ЙРАФА́ТУМФОРТУ́НА

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Омоніми

доля² (іменник, жін. р.) — Частина чого-небудь.

Омоніми показано за нумерованими словниковими заголовками; звіряйте значення з контекстом.

Фразеологізми та сталі вирази

ви́пала (висо́ка (вели́ка)) честь кому, чому, перев. з інфін

Хто-небудь виявився гідним виконувати, здійснювати і т. ін. щось відповідальне, почесне, дуже важливе. Шеф викликав нас (футболістів) до контори й .. товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський).

Фразеологічний словник української мови

ви́пала висо́ка честь на до́лю кого

Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев’ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу).

Фразеологічний словник української мови

ви́пасти / випада́ти на до́лю кому, кого, чию

1. Дістатися кому-небудь. Оришці випала на долю кривобока стара хатина без стріхи, з дірчавою оселею, без дверей у сіни (Панас Мирний). 2. Стати неминучим у чиєму-небудь житті. (Кассандра:) Вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало (Леся Українка).

Фразеологічний словник української мови

випробо́вувати до́лю

Наражатися на небезпеку. Щоб не випробовувати більше долю, вона гучно заплескала в долоні (З газети).

Фразеологічний словник української мови

Приповідки

Братіку перепою, перепий щастя й долю

Бажання молодятам, сиротам, що досі не зазнали щастя. Весільний звичай що гість п'є вино, чи інший напиток, як тост до молодят.