доносити
Дані Атласу
Значення
ч. доні́с, донесла́, ло́; док. 1. перех. Несучи, доставляти кого-, що-небудь кудись. Не будь дужих Горпининих рук, багато хто не дійшов би до бази, — Горпина доносила поранених ...
Морфологія
дієслово · 34 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| доноситимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| доноситимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| доноситимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| доноситимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| доноситиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| доноситимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| доноситиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| доносьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| доносьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| донось | наказовий, однина, 2 ос. |
| доносити | інфінітив |
| доносила | минулий, жін. |
| доносив | минулий, чол. |
| доносило | минулий, сер. |
| доносили | минулий, множина |
| доносимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| доносим | теперішній, множина, 1 ос. |
| доносите | теперішній, множина, 2 ос. |
| доносять | теперішній, множина, 3 ос. |
| доношу | теперішній, однина, 1 ос. |
| доносиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| доносить | теперішній, однина, 3 ос. |
| доносимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| доносим | майбутній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| доносить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- доно́сити дієслово недоконаного виду доставляти кудись; закінчувати носити; повідомляти комусь про щось доноси́ти дієслово доконаного виду закінчити носити; народити своєчасно Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Доно́сити, -но́шу, -но́сиш; доно́сь, -но́сьте; див. доне́сти́ доноси́ти, див. доно́шувати Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- доно́сити [доносиетие] -ошу, -сиеш; нак. -ос', -ос'теи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух)
1. кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь (перев. таємно — з метою обмови і т. ін.). — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура); Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко); Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу). 2. чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…американською горілкою, якої я ще й зроду не куштував, гадаючи, коли я у товариських стосунках з чаркою, то я за неї і власну неньку замордую! Я ще задля сміху поцікавився, пощо йому взагалі доноси, адже ми вже, дякувати Богові, не в радянському раю, та й потім що тут на бідак доносити? — а він мені зовсім поважно: доносити завжди є на кого, доноси — капітал, який скрізь знадобиться, не сьогодні, то завтра, бо на цьому світі панує зло, і лише хворі або дурні вважають подібний стан за щось мерзенне. Якщо ж людина не ганчірка, а людина, яка хоче, щоб її…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger