допікати
Дані Атласу
Значення
ч. допі́к, допекла́, ло́; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати пекти; пекти до повної готовності. В кухні ще допікають, доварюють, дожарюють (Кучер, Дорога.., 1958, 29). 2....
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: допікати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | допікаю | допікаємо / допікаєм |
| 2 особа | допікаєш | допікаєте |
| 3 особа | допікає | допікають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | допікатиму | допікатимем / допікатимемо |
| 2 особа | допікатимеш | допікатимете |
| 3 особа | допікатиме | допікатимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| допікать | інфінітив |
| допіка | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- допіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Допіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; допекти́, -печу́, -пече́ш, -печу́ть; допі́к, допекла́, -пекли́; допі́кши Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
допікати (дошкуляти, діймати і т. ін.) / допекти (дошкулити, дійняти і т. ін.) до живих печінок (до живого, до (живого) серця і т. ін.) кого і без додатка
Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура); Допік, дозолив до живих печінок (Укр.. присл..); От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка); (Параска:) Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко); — Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач); — Доїли ж ви мене до живих печінок! ..— сварилась (Мася) (А. Свидницький); Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок)
Фразеологічний словник української мовидопікати (дошкуляти, діймати і т.ін.) / допекти (дошкулити, дійняти і т.ін.) до живих печінок (до живого, до живого серця і т.ін.), кого і без додатка
Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Допік, дозолив до живих печінок (Укр. присл.); От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка); За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура); Параска: Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко); — Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач); — Доїли ж ви мене до живих печінок!..— сварилась Мася. Не буде більше так заплітатися (А. Свидницький); Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Краще б ви мене вбили, ніж отак щодня допікати! Я вже світові божому не рада.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)