Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Д

дорікати[доріка́ти]

дієслово · [dɔrʲiˈkate] · «to reproach, to blame, to chide, to rebuke, to upbraid (for something: за + accusative)»
✓ Питома українська лексикаCEFR B1 · орієнтовноPractice this word →Практикувати це слово →
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняДорікати—див. ректи.
готовоМорфологія22 форми
готовоНаписання і вимова2 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія8 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
готовоПриповідки1 приповідка
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс1 модуль
готовоПереклад5 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

доріка́ти - а ю, - а єш, недок. , дорект и , -еч у , -еч е ш; мин. ч. дор і к, дорекл а , дорекл о ; док. , неперех. , кому , розм. , рідко перех. і без додатка . 1》 Виражати своє невдоволення з приводу чого-небудь, звинувачувати когось у чому-небудь. 2》 чим . Ставити що-небудь у докір комусь.

Етимологія

Дорікати—див. ректи.

Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 109

Морфологія

дієслово · 22 форми · VESUM

Інфінітив: доріка́ти

теперішній
ОсобаОднинаМножина
1 особадоріка́юдоріка́ємо / доріка́єм
2 особадоріка́єшдоріка́єте
3 особадоріка́єдоріка́ють
майбутній
ОсобаОднинаМножина
1 особадоріка́тимудоріка́тимем / доріка́тимемо
2 особадоріка́тимешдоріка́тимете
3 особадоріка́тимедоріка́тимуть
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
дорікатьінфінітив
дорікатеперішній, однина, 3 ос.

Написання і вимова

Правопис
доріка́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Доріка́ти, -ка́ю, -ка́єш кому; див. доректи́ Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:
коритигризтидокорятикартативичитуватибештатипробиратицвікати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Приповідки

Дорікає горщик чавунові, що чорт аж гульк — і сам у сажі

Жарт про брудний посуд.

Приповідки або українсько-народня філософія

Літературні засвідчення

Довженко О. · Олександр Довженко. Життя в цвіту · 1894
…идатніший наш се-лекціонер-оригінатор. Перший у світі. Це наша російська гордість!" Ух, бачили б ви, як піднялась з-за столу чи-новнича підла пика, щедрінський органчик: "Прошу не дорікати мені гордістю. У мене теж є гордість! Він відмовився виконати наші умови". Я встав і кажу: "Він хоче займатися наукою". Грюкнув дверима. Будьте ви прокляті,— думаю. Іду. Зустрічаю…
literary_fts · 1dde1780_c0016

Джерело: literary_fts

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

B2 M22parenthetical-expressionscontent_backfillвідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі

Переклад

дорікати
(intransitive with dative case or rarely transitive) to reproach, to blame, to chide, to rebuke, to upbraid (for something: за, + accusative)upbraid (to criticise)reproach (to criticize or rebuke someone)rebuke (to criticise harshly; to reprove)admonish (warn or notify of a fault; exhort)

Джерело: dmklinger