другий[дру́гий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
дру́гий -а, -е. 1》 Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. || Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. День (місяць, раз і т. ін.) — другий — приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і т. ін. ** Друга іпотека — кредит під уже заставлену власність. Друге дихання — стан, що наступає після гострої втоми; характеризується поліпшенням самопочуття і підвищенням працездатності. 2》 Не такий, як цей, відмінний від цього; інший. || у знач. ім. друге, -гого, с. Щось відмінне від цього. 3》 Не цей, а якийсь інший. || у знач. ім. другий, -гого, ч. (мн. другі, -гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. || тільки мн. Інші із загалу однорідних. || Розміщений напроти; протилежний. 4》 Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані. || муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка. || Який своєю якістю поступається перед першим. 5》 Не справжній, але такий, що заступає його. Друга Батьківщина. 6》 у знач. ім. друге, -гого, с. Страва, що подається після першої страви. 7》 у знач. ім. друга, -гої, ж. Година, що настає після першої. 8》 у знач. вставн. сл. друге, -гого, с. Те саме, що по-друге.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дру́гій | жін., давальний |
| дру́га | жін., кличний |
| дру́гій | жін., місцевий |
| дру́га | жін., називний |
| дру́гою | жін., орудний |
| дру́гої | жін., родовий |
| дру́гу | жін., знахідний |
| дру́гому | чол., давальний |
| дру́гий | чол., кличний |
| дру́гім | чол., місцевий |
| дру́гому | чол., місцевий |
| дру́гий | чол., називний |
| дру́гим | чол., орудний |
| дру́гого | чол., родовий |
| дру́гого | чол., знахідний |
| дру́гий | чол., знахідний |
| дру́гому | сер., давальний |
| дру́ге | сер., кличний |
| дру́гім | сер., місцевий |
| дру́гому | сер., місцевий |
| дру́ге | сер., називний |
| дру́гим | сер., орудний |
| дру́гого | сер., родовий |
| дру́ге | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| другая | жін., кличний |
| другая | жін., називний |
| другую | жін., знахідний |
| другеє | сер., кличний |
| другеє | сер., називний |
| другеє | сер., знахідний |
| другії | множина, кличний |
| другії | множина, називний |
| другії | множина, знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- дру́гий числівник порядковий Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дру́гий, -га, -ге Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- дру́гий [другией] м. (на) -гому/-г'ім, мн. -г'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відійти (відступити, відсунутися і т. ін. ) / відходити (відступати, відсуватися і т. ін. ) на задній (другий) план
Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим. — Були серед них, крім хороших (людей), очевидно, і нехороші, дріб’язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі... Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам’ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар); Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу); Як прийшла (Олена), бровами повела...— так мов одразу посвітлішало в корчмі. Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опр…
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
На другого примова, а про себе ні слова
Обмовляє інших людей, а про себе мовчить.
Приповідки або українсько-народня філософіяСтиль і норма
Другий та інший
Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський). У сучасній українській мові повел…
Слово другий буває українською мовою порядковим числівником («А в другий раз пройшла не глянувши на нього». — Леся Українка) або, зрідка, синонімом займенника інший («Сам він не знав, не міг сказати, а другі з нього сміялись», — М. Коцюбинський). У сучасній українській мові повелося вживати цього слова тільки як порядкового числівника, користуючись для другого значення займенником інший: «Війна є продовження політики іншими засобами». Часом цим займенником надуживають і ставлять його там, де без числівника другий не обійтись: «Від цього берега до іншого буде не більше як двадцять метрів; невже не перепливеш?» Тут неодмінно треба поставити слово другий: «Від цього берега до другого...», — бо в річки два береги — один і другий. Займенник інший інколи надає фразі характеру віддаленості: «Де на інших берегах і ростуть кущі, а тут, у нас, — голісінько» (з живих уст).
Літературні засвідчення
…хто не чув слів іншого, то кожен із них помандрував окремою дорогою, забувши про братерство і про спільну батьківщину-руку, яка їх об'єднувала. Один палець подався одним шляхом, а другий — іншим, щоб не завдячувати братові того, що кожний сам натинався здобути. Та хоч ішли вони різними дорогами,за якийсь час вони стрілися біля королівства, яке лежало на самому кін…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger