дружний
Дані Атласу
Значення
1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр....
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дружній | жін., давальний |
| дружна | жін., кличний |
| дружній | жін., місцевий |
| дружна | жін., називний |
| дружною | жін., орудний |
| дружної | жін., родовий |
| дружну | жін., знахідний |
| дружному | чол., давальний |
| дружний | чол., кличний |
| дружнім | чол., місцевий |
| дружному | чол., місцевий |
| дружний | чол., називний |
| дружним | чол., орудний |
| дружного | чол., родовий |
| дружного | чол., знахідний |
| дружний | чол., знахідний |
| дружному | сер., давальний |
| дружне | сер., кличний |
| дружнім | сер., місцевий |
| дружному | сер., місцевий |
| дружне | сер., називний |
| дружним | сер., орудний |
| дружного | сер., родовий |
| дружне | сер., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- дру́жний прикметник одностайний Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти
У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Його інколи й з роботи забирають. Та й з дівчатами він на дружній нозі, ті теж можуть запросити його в парк (П. Автомонов).
Фразеологічний словник української мовиСтиль і норма
Дружний і дружній
Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний — це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною сил…
Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний — це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (І. Франко); «Дружній (у називному відмінку — дружна) череді вовк не страшний» (М. Номис). Іноді це слово має значення «швидкий, нестримний»: «Весна була рання, дружна» (З. Тулуб). Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш). Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дружними зусиллями здолали», «дружній привіт».
Літературні засвідчення
Вдалі дотепи сяють, як блискучі перлини, й їх апробує тихий, але дружний арештантський шибеничний сміх.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)