Лексикон · A-Я · Д
дубовик[дубови́к]
іменник · «1. Їстівний гриб, що росте перев. в дубових лісах. 2. діал. Власник або стерновий човна-дуба. Показали Маркові її батька, кремезного літнього дубовика (Рибак, Дніпро, 1953, 5).»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія16 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад
«дубовик» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дубови́к | дубовики́ |
| Родовий | дубовика́ | дубовикі́в |
| Давальний | дубовико́ві / дубовику́ | дубовика́м |
| Знахідний | дубови́к | дубовики́ |
| Орудний | дубовико́м | дубовика́ми |
| Місцевий | дубовико́ві / дубовику́ | дубовика́х |
| Кличний | дубовику́ | дубовики́ |
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Маруся Богуславка · 1906
Такі прекрасні сонети! Чи вам, може, подобається більше який-небудь Дубовик? (Іронія).
literary_fts · ab7ce682_c0030
Джерело: literary_fts