дуля
Дані Атласу
Значення
1. Літній сорт груш з великими солодкими плодами. 2. Плід цієї груші. Це була його улюблена червонобока дуля (Довж., І, 1958, 66). 3. вульг. Стулена в кулак рука так, що великий...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | дуля | дулі |
| Родовий | дулі | дуль |
| Давальний | дулі | дулям |
| Знахідний | дулю | дулі |
| Орудний | дулею | дулями |
| Місцевий | дулі | дулях |
| Кличний | дуле | дулі |
Написання і вимова
- Правопис
- ду́ля іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
взя́ти ду́лю (під ніс)
Нічого не одержати, не дістати. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю (Укр.. присл..); Писав Пан: звізду (зірку) дав і червону стрічку. От я й ждав... Дулю взяв (П. Гулак-Артемовський).
Фразеологічний словник української мовидава́ти горобця́м ду́лі, жарт
Ходити без діла; тинятися, байдикувати. З школи його витурили, спасибі, що у школу-інтернат направили, а то давав би по місту горобцям дулі (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовиду́лю з’ї́сти, вульг
Нічого не одержати, не дістати. (Герцель:) Зробиш діло — візьмеш сто червінців, не зробиш — з’їси дулю (І. Карпенко-Карий); (Галя:) Ще і не дума він (Василь) про мене, а ви вже... — (Настя:) Ого! Не думав би! Полатати свої дірки нашим добром заміря... тільки дулю з’їсть: у мене єсть тобі кращий жених (М. Старицький); — Ну, то вже дулю з’їв би! — гордо блиснула очима Мотря.— То вже чорта пухлого! (В. Винниченко).
Фразеологічний словник української мовиду́ля з ма́ком (під ніс) кому і без додатка, зневажл
1. Абсолютно, зовсім нічого. Старшина без сорому хлебає (хлебче горілку), а козакам дуля з маком (С. Добровольський); — Він (Заруба) .. здоров’я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер); Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який .. має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар). 2. Уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні. — Хоче (писар), щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ’яненко); (Рябина:) Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас (І. Франко); — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Дав дулю через кишеню
Коли на словах погоджуються з кимось, але насправді дотримуються цілком іншої думки.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
І хоч вона має може найменше трудоднів, а я може найбільше, вона, виходить хороша, а мені дуля.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger