Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Д

дурень[ду́рень]

іменник · [ˈdurenʲ] · «розумово обмежена, тупа людина»
✓ Питома українська лексикаCEFR B2Practice this word →Практикувати це слово →
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняInherited from Old Ruthenian ду́рень. By surface analysis, дурни́й + -ень.
готовоМорфологія17 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія10 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
готовоФразеологія4 вирази
готовоПриповідки85 приповідок
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс2 модулі
готовоПереклад4 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

ду́рень -рня, ч. 1》 розм. Розумово обмежена, тупа людина. 2》 Назва гри в карти. || Той, кого обіграли в цій грі. Залишити в дурнях . Без д у рнів — а) по-справжньому, у повну силу; б) серйозно, всерйоз.

Етимологія

Inherited from Old Ruthenian ду́рень. By surface analysis, дурни́й + -ень.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийду́реньду́рні
Родовийду́рняду́рнів
Давальнийду́рневі / ду́рнюду́рням
Знахіднийду́рняду́рнів
Оруднийду́рнемду́рнями
Місцевийду́рневі / ду́рні / ду́рнюду́рнях
Кличнийду́рнюду́рні
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма
рідковживана форма
ФормаПозначка
ду́рнімножина, знахідний

Написання і вимова

Правопис
ду́рень іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Ду́рень, -рня, -рневі, -рнем, -рню! Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія
ду́рень [дуреин'] -рн'а, ор. -рнеим, м. (на) -рнеив'і/-рн'і, мн. -рн'і, -рн'іў Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:
йолопбевзьбевзеньбовдурблазеньглупакбельбаскепнедоумоктелепень
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

валяти (клеїти) дурня

1. Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко). валяти дурака. (Вареник:) Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький). строїти дурня. — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Янов…

Фразеологічний словник української мови

набитий дурень, грубо

Дуже обмежена, нерозумна людина. Конторщика нема, а той, що сидить у конторі,— дурень набитий (М. Коцюбинський); Поява хозарів у Чернігові стурбувала не тільки Чорного та княжну — Амбалові теж не спалося… Дурень набитий! Не міг об'явитися тут під іншим ім'ям (Д. Міщенко). безнадійний дурень. Найбільший сором — стояти за грубою. Туди ставлять тільки безнадійних дурнів (І. Микитенко).

Фразеологічний словник

носитися / розноситися як (мов, ніби і т.ін.) дурень із ступою з ким--чим

Приділяти надмірну увагу тому, хто не вартий її. Безпальчиха аж розсердилась: носиться Наталя з своїм отцем Симоном як дурень із ступою (А. Головко); — Що ви з своїм Михайлом Васильовичем розносилися як дурень із ступою! — кричав він (Д. Ткач).

Фразеологічний словник

носитися / розноситися як (мов, ніби і т.ін.) дурень (циган, старець) з писаною торбою з ким--чим

Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто (що) її не вартий (варте), не заслуговує. — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний); — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький); Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. І. Тарновський). носитися як баба із ступою. Носиться як баба із ступою (Укр. присл.).

Фразеологічний словник

Приповідки

Бодай той дурень здох, іцо кохавсь у двох

Прокляття. Хай згине кожен, що розлюблює двох дівчат нараз.

Приповідки або українсько-народня філософія

Від дурня чую, тай йому не дивуюсь

Іронічна відповідь тому; що називає іншого дурнем.

Приповідки або українсько-народня філософія

Два дурні стали- радити, якби то свою біду згладити

Радили про те, що понад їхні сили й розуміння.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень більше заперечить за годину, як сто мудрих докаже за днину

Поняття дурного є дуже обмежене, а він хотів би знати й те, чого ще наука не дослідила.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень не буде мовчати

Він говорить чи треба, чи ні.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень усе має щастя

Йому щастить, бо інакше пропав би.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурна, що плаче вона; хай плаче він, що бере біду в дім

Звичайно відданиця перед шлюбом плаче. Докір відданиці, що без причини плаче, а повинен би плакати молодий, бо бере собі вередливу жону.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний, аж крутиться

Дурний, бо не знає що робить і до чого йому взятися.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний гадкою багатіє

Покладає великі надії.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний змудріє, як зголодніє

Голод опам'ятає його.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний носить серце на язиці

Він говорить все, що знає й відчуває.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний робить при кінці те, що мудрий наперед

Тим вони й ріжняться між собою, що мудрий знає, що робить, а дурний ні.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний носить серце на язиці, а мудрий носить язик на серці

Дурень говорить все, що відчуває, та знає, а мудрий лише те, що треба.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурних і бідних усе маємо з собою

Ментально і матеріяльно люди нерівні.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні живуть скупо, а умирають багато

Скупарі живуть у злиднях, а умираючи лишають великі маєтки.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні не жиють при купі, бо собі очі вибрали б

Між ними прийшло б скоро до бійки.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурного гроші находять багато приятелів

За його гроші бенкетують.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурного учити, що й мертвого лічити

Дурного не навчиш, як і мертвому життя не вернеш.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурного христи, а він кричить: пусти

Роби дурному добро, а він не розуміє і думає, що то лихо.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному вічна пам'ять

Іронічно, бо дурного забувають дуже скоро.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному і Бог не противиться

Він несвідомий і не відвічає за свої вчинки.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному і гриби в кошелі ростуть

Покладає великі надії на неможливе. Кошіль — виплетена посудина з пруття.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному море по коліна

Він не передбачує небезпеки.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурня й у церкві б'ють

Він не поводиться, як треба.

Приповідки або українсько-народня філософія

Застав дурня поклони бити, то й лоба розіб'є

У кожнім ділі переборщить.

Приповідки або українсько-народня філософія

З дурним зчепитися, дурним зробитися

Нас судять по тих людях, з ким пристаємо.

Приповідки або українсько-народня філософія

Знайшов мудрий дурного, тай не зробили нічого

Не годні були погодитися.

Приповідки або українсько-народня філософія

їж, дурний, бо то з маком

Жартівливе припрошування їсти маківники.

Приповідки або українсько-народня філософія

Мудра кума, як є міх пшона, а як нема пшона, то дурна кума

Добре господарити, як є на чім.

Приповідки або українсько-народня філософія

Коло дурного і мудрий може здуріти

його мова та поведінка можуть дуже некористно вплинути і на мудрого.

Приповідки або українсько-народня філософія

Ліпше сидіти з мудрим в тюрмі, як з дурнем в небі

Мудрий розрадить, а дурень до гріха допровадить.

Приповідки або українсько-народня філософія

Питав дурний дурного, чи болять зуби вмерлого

Колй хто ставить питання не до речі.

Приповідки або українсько-народня філософія

Пішли дурного, а за ним другого

Дурного шкода посилати за ділом, бо він не зробить.

Приповідки або українсько-народня філософія

Скорше дурень мудрого одурить, як мудрий дурного на розум наведе

Дурного не навчиш, а мудрий може дати себе ошукати.

Приповідки або українсько-народня філософія

Тільки дурень може найти більшого дурня від себе

Мудрі за дурнями не шукають.

Приповідки або українсько-народня філософія

Хочеш видіти дурня, то подивися у дзеркало

Говорять недогадливому.

Приповідки або українсько-народня філософія

Що дурний робить? — воду міряє

Робить непотрібну роботу.

Приповідки або українсько-народня філософія

Що дурному по розумі, коли його не має

Дурний розуму не вживає, бо не думає, що робить.

Приповідки або українсько-народня філософія

Якби дурні не йшли на базар, то багато річей було б непро- даних

Аж по базарі люди отямлюються, що купили нездалі, або зовсім непотрібні речі.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дай дурневі макогон — він і вікна поб’є

Приповідки або українсько-народня філософія

Дай дурневі товкача, то він вікна поб’є

Даш дурневі нагоду скористати, так він ще й шкоду зробить.

Приповідки або українсько-народня філософія

До двайцять років неук, до трийцять нерозум, а до сорок не жонат — кругом дурак

Про чоловіка, який нічого не може зробити у житті.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дозволь дурневі зловити палець, а він зловить цілу руку. Позволь дурневі злапати палець, а він зловить цілу руку

Будь обережний з дурнем, бо матимеш від нього велику шкоду.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурак бачить дурака на престолі і дивується звідки самодержав’є взялося

Кожний народ має тих правителів, яких він заслуговує.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дураки кричать голосно, бо не годні висловити себе благородно

Дурень не може спокійно і розумно пояснити суть справи.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дураки родять тіло, а мудрі ідеї

Дурні вміють народжувати дітей, але не вміють думати.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дураки учать розуму мудрих

Коли розумні люди мусять слухатися дурнів.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дураків не сіють ані жнуть, а самі родяться

З іронією про дурнів.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень дурня вихваляє, а за що і сам не знає

Коли один дурень хвалить іншого.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень з дурнем зустрілись — один одним дивувались

Дурень завжди думає, що дурень не він, а хтось інший.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень за щастям біжить, а воно в нього під ногами лежить

Коли хтось шукає щастя, але не може скористати з доброї нагоди.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень і в макітрі макогона зломить

Дурень зробить шкоду навіть у найбільш безпечній ситуації.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень іде молитися, а піп із нього живитися

Попи заробляють на тому, що люди приходять до церкви молитися.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень може в одній годині задати більше питань, ніж мудрець може відповісти за сім літ

Дурень не думає, що питає, а мудрий повинен все добре обміркувати.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень, що вважає себе мудрим є дуже великим дурнем. Дурень, що вважає себе мудрим є найбільшим дурнем

Бо навіть не розуміє своєї дурноти.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурень, що знає свою дурноту є остільки мудрим

Щоб зрозуміти свою дурість, потрібно мати розум.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурна, як овечка, не скаже ні словечка

Про дурну людину, яка не може нічого сказати.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний на санях дрижить, а кожух під ним лежить

Дурень не може додуматися навіть до дуже простої речі.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний, як ціп

Дуже дурний.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурний, як чобіт

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні і злочинці роблять адвокатів багатими і великими

Адвокати багатіють за рахунок своїх клієнтів.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні кланяються ослам, які возять золото

Іронія з людей, які поклоняються дурним правителям.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні не дбають про обов’язок, ані про ціль, яку треба досягти

Хто не має розуму, той ні про що не дбає.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурні не дбають про обов’язок, ані про ціль, яку треба досягти, але думають про себе

Дурень ні про що не дбає, окрім себе.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурного Кирила і Химка здурила

Такий дурний, що його може обдурити будь-хто.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурного Кирила і Химка побила

Такий дурний, що його може образити будь-хто.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному Гаврилці усе чорнобривці

Про дурня, який не може відрізнити доброго від поганого.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному свого розуму не вставиш

Дурного не можна навчити.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурному синові й батьківське багатство не поможе

Розуму не купиш і за гроші.

Приповідки або українсько-народня філософія

Дурням закон не писаний

Від дурнів можна очікувати будь-чого.

Приповідки або українсько-народня філософія

З дураками нема поради, бо діждешся зради

Приповідки або українсько-народня філософія

З дураками нема ради, бо діждешся зради

На дурнів не можна покладатися, бо вони підведуть тебе.

Приповідки або українсько-народня філософія

З дурним каші не звариш: або пшоно не скипить, або вогонь не горить

Приповідки або українсько-народня філософія

З дурнем каші не звариш, бо і вогонь не горить

З дурнем нічого не можна зробити.

Приповідки або українсько-народня філософія

Звичаєм дурнів думати: „Я се зробив"

Дурень думає, що все на світі діється за його участю.

Приповідки або українсько-народня філософія

Кожний чоловік дурень в тім, чого не обдумав

Коли людина робить щось не думаючи.

Приповідки або українсько-народня філософія

На цій землі лише дураки і лиходії є щасливі

Бо не думають про людське горе.

Приповідки або українсько-народня філософія

Не дурний крук пустити з рук

Про лиху людину, яка не хоче віддати забраного.

Приповідки або українсько-народня філософія

Нема такого дурного на світі, від котрого не можна чогось навчитися

Кожна людина щось знає і вміє.

Приповідки або українсько-народня філософія

Оженився дурноватий та взяв бісновату, та не мали що робити — підпалили хату

Про лихе подружжя.

Приповідки або українсько-народня філософія

Раденький, що дурненький

Іронічно, коли хтось безпричинно сміється.

Приповідки або українсько-народня філософія

У дурного пастуха вся череда поздиха

З іронією про поганого робітника, який робить багато шкоди.

Приповідки або українсько-народня філософія

У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть

З іронією про поганого господара.

Приповідки або українсько-народня філософія

Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмирати

Дурень ніколи не порозумнішає.

Приповідки або українсько-народня філософія

Як з дурнем тягатися, краще відцуратися

Дурня краще не зачіпати, бо будеш мати багато клопоту.

Приповідки або українсько-народня філософія

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960
…кі вшиткі крульове слави вічної непреходяще й зацно сподоблялися. — То, може, през войни? — запитує Олелько, звівши свої тисячолітні брови і породисте чоло морщачи. — През войни і дурень може, Пане мій, і президент може. — Тогди през закони й уложення мондрі, права й хартії справедлячі, — вгадує Олелько. — І це до дутій, Ваша Милосте, на це божевільні існують або…
literary_fts · e27925aa_c0006

Джерело: literary_fts

У курсі — модулі, де зустрічається це слово

B2 M70proverbs-work-wisdom-charactercontent_backfillвідкрити →
Фольклор M29narodni-anekdotycontent_backfillвідкрити →

Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі

Переклад

дурень
idiot (person of low general intelligence)fool, idiot, imbecile (person with poor judgement or little intelligence)fool (person with poor judgement or little intelligence)a simple card game in which the last player holding cards in their hand is the loser (durak)

Джерело: dmklinger