дурняк
Дані Атласу
Значення
ДУРНЯ́К, а́, ч., розм.: На дурня́к (на дурняка́) — за чий-небудь рахунок. Мав таку він звичку — Жить на дурняка: Ходить, жебракує, По селу ника (Нех., Казки.., 1958, 35); Слухаю...
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дурнякові | чол., давальний |
| дурняку | чол., давальний |
| дурняку | чол., кличний |
| дурнякові | чол., місцевий |
| дурняку | чол., місцевий |
| дурняк | чол., називний |
| дурняком | чол., орудний |
| дурняка | чол., родовий |
| дурняк | чол., знахідний |
| дурняка | чол., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- дурня́к іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів розм. Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
на дурни́чку (на дурняка́), зневажл
Задарма, безкоштовно. А були й інші думки в Сідалковського: а чому б і не повечеряти на дурничку? Тим більше є запрошення (О. Чорногуз); — Слухай! — гукаю чмуру…— Свайба (весілля) у нас. Треба вишибалу. Чи не підеш за п’ятірку? І випивон (випивка) на дурняка… (А. Крижанівський).
Фразеологічний словник української мовина дурни́цю
— Тоді кортіло Мухаммеду (султанові) Мать на дурницю діжку меду. А Січ на теє домагання Прислала з перчиком “вітання” (О. Іваненко).
Фразеологічний словник української мовина дурничку (на дурняка, зневажл.)
Задарма, безкоштовно. А були й інші думки в Сідалковського: а чому б і не повечеряти на дурничку? Тим більше є запрошення (О. Чорногуз); — Слухай! — гукаю чмуру…— Свайба весілля у нас. Треба вишибалу. Чи не підеш за п'ятірку? І випивон випивка на дурняка… (А. Крижанівський). на дурницю. — Тоді кортіло Мухаммеду султанові Мать на дурницю діжку меду. А Січ на теє домагання Прислала з перчиком Вітання (О. Іваненко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Тут куй, поки гаряче! Подумай тільки, який дурняк попадається: біля Дніпра Дніпром торгують...
Джерело: literary_fts