дути
Дані Атласу
Значення
ч. дув, дула́, ло́; мн. дули́; наказ, сп. дми, дмі́м [о], дміть; недок. 1. неперех. Гнати, нести, рухати струмені повітря; віяти. Дме сильний, але теплий вітер (Коцюб., III, 195...
Морфологія
дієслово · 34 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дутимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| дутимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| дутимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| дутимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| дутиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| дутимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| дутиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| дуто | |
| дмім | наказовий, множина, 1 ос. |
| дмімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| дуймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| дміть | наказовий, множина, 2 ос. |
| дуйте | наказовий, множина, 2 ос. |
| дми | наказовий, однина, 2 ос. |
| дуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| дути | інфінітив |
| дула | минулий, жін. |
| дув | минулий, чол. |
| дуло | минулий, сер. |
| дули | минулий, множина |
| дмемо | теперішній, множина, 1 ос. |
| дуємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| дмем | теперішній, множина, 1 ос. |
| дуєм | теперішній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| дуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- ду́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Ду́ти, дму, дмеш, дме, дмуть; дми, дміть; дув, ду́ла Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
аж но́сом ба́ньки дме, зі сл. дурни́й
Дуже, надто. Дурне, аж носом баньки дме (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мовидму́хати (ду́ти) про́ти ві́тру
Робити яку-небудь безнадійну справу, не сподіваючись на успішне її завершення. (Дід з ціпком:) А ти кинь цигарку, кажу! (Та й замірився на Копистку ціпком). (Копистка (не зворухнувся):) .. Не дмухайте, діду, проти вітру (М. Куліш).
Фразеологічний словник української мовиду́ти гу́би
Сердитися, ображатися на кого-небудь. Федір пішов на квартиру. Мати сердилась, сестри дули губи.., а він не звертав на те уваги (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мовиду́ти гу́бки
Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі. А Катруся губки дує Та все більше вередує (С. Воскрекасенко).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Будеш дути, на неоднакові нути
Будеш тяжко бідувати.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто не хоче дути на горяче, той буде дути на боляче
Хто не хоче бути осторожним перед шкодою, той по шкоді певне буде.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто попікся на горячім, той і на холодне дує
Хто раз потерпів, той буває осторожним.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Андрусь, той сам, що з хати приніс мене на коркошах і посадив на вугляній скрині близько огнища, тепер хапає за жердку від міха і починає дути.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger