дюна

іменник · «дю́ни.»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

ПоходженняBorrowed from German Düne.

Морфологія14 форм

Написання і вимова2 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

дю́ни.

Етимологія

Borrowed from German Düne.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	дюна	дюни
Родовий	дюни	дюн
Давальний	дюні	дюнам
Знахідний	дюну	дюни
Орудний	дюною	дюнами
Місцевий	дюні	дюнах
Кличний	дюно	дюни

Написання і вимова

Правопис: дю́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дю́на, -ни; дю́ни, дюн Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Тичина П. · Павло Тичина. Іній · 1891

Ой цвілось життя зелене — юнь моя — чорнобрів’я! Тисяча півтонів, тіней... А тепер же — що зустрів я? Сивий впав на мене іній... Сивий, сивий іній... Що ж. Нічого. Це нічого. Серце, — цить! Чого ти спориш? В мене ж вік — новий, зустрічний. То й зустрінем... Все суворіш мислить розум строго — вічний. Мислить розум вічний... Хай той іній і сріблиться, — та в душі ж його немає! У душі — зелені вруна. Злегка тьмяні? — хто їх знає... Бо й зимою ж глиця юна. Свіжо-тьмяно-юна... Може, бренькав я на лірі? Мо’ в житті скакав телятком? А народ хай сам розсудить. Бджілку люблять з повним взятком. Думка ж — дії щирі будить. Думка дії будить... Той, хто інею боїться, радості в собі не має. Мов пісок сухий. Мов дюна. Серце в мене все співає: бо й зимою ж глиця юна. Свіжо-тьмяно-юна...

literary_fts · f1c27694_c0000

Джерело: literary_fts

Переклад

дюна↔

dune (a ridge or hill of sand piled up by the wind)

Джерело: dmklinger