дід[ді́д]

іменник · [dʲid] · «grandfather; old man»

✓ Питома українська лексикаCEFR A1Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняFrom Proto-Slavic *dědъ.

Морфологія17 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія2 позиції

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія2 вирази

Приповідки9 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс4 модулі

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

-а, ч. 1》 Батьків або материн батько. 2》 Чоловік похилого віку. || заст. Убогий, безпритульний чоловік похилого віку; старець. 3》 заст. Сторож (у садку, на баштані і т. ін.). || перен. Опудало на грядках, баштані і т. ін. 4》 тільки мн. Люди минулих поколінь; предки. 5》 перен. , розм. Те саме, що тінь . Дід Мороз — казкова істота, уособлення морозу у вигляді рожевощокого старого чоловіка з бородою, в шубі, шапці, з палицею. 6》 У слов'янській, зокрема українській, міфології – бог – охоронець домівки, родоначальник сім'ї. 7》 Вирізьблене (з дерева чи каменю) у вигляді опудала чи стовпа зображення язичницького бога (ця назва засвідчена в українському фольклорі).

Етимологія

From Proto-Slavic *dědъ.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	дід	діди
Родовий	ді́да	дідів
Давальний	ді́дові / ді́ду	дідам
Знахідний	ді́да	дідів
Орудний	ді́дом	дідами
Місцевий	ді́ді / ді́дові / ді́ду	дідах
Кличний	ді́ду	діди

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
діди	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: дід іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Дід, ді́да, -дові, ді́ду! діди́, -дів Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: [д'ід] -ду, м. (на) -дов'і, мн. -ди, -д'іў два д'ідие Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

старигантінь

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

дідька лисого, грубо

1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). діда лисого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. К…

Фразеологічний словник української мови

з діда-прадіда (з діда й прадіда)

Споконвіку, одвічно; дуже давно, з незапам'ятних часів; здавна. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети); Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко); з дідів і прадідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів, — знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький); з предка, з діда. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда. . Незавидний жив козак (Л. Боровиковський). 2. Спадковий, уроджений. Багатирка була Марусина мат…

Фразеологічний словник