Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Д

дільник

іменник · «1. Число, на яке ділять інше число. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13). 2. Деталь у деяких механізмах, м...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
готовоПоходженняFrom діли́ти + -ник.
готовоМорфологія16 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Число, на яке ділять інше число. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., І, 1956, 13). 2. Деталь у деяких механізмах, м...

Етимологія

From діли́ти + -ник.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийдільникдільники
Родовийдільникадільників
Давальнийдільникові / дільникудільникам
Знахіднийдільникдільники
Оруднийдільникомдільниками
Місцевийдільникові / дільникудільниках
Кличнийдільникудільники

Написання і вимова

Правопис
дільни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови

Літературні засвідчення

Прокопович Ф. · Феофан Прокопович. Філософські твори · 1981
Більше число називається ділене, а менше — дільник.
literary_fts · 4800ab33_c1372

Джерело: literary_fts

Переклад

дільник
(arithmetic) divisor

Джерело: dmklinger