діставати[дістава́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
дістава́ти -стаю, -стаєш; наказ. сп. діставай; недок., дістати, -ану, -анеш; наказ. сп. дістань; док., перех. 1》 Брати, витягувати що-небудь звідкись. 2》 Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь. 3》 Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі. 4》 Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне. || рідко. Заробляти працею (про заробітну платню). || Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін. || Одержувати назву, ім'я і т. ін. || Одержувати винагороду. 5》 Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь. 6》 Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь. || Захворювати, заражатися якоюсь хворобою. 7》 Видобувати, виробляти що-небудь. 8》 Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником – прямим додатком. 9》 рідко. Набувати нової ознаки, особливості. 10》 рідко. Бути в належній кількості; вистачати.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: дістава́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | дістаю́ | дістаємо́ / дістає́м |
| 2 особа | дістає́ш | дістаєте́ |
| 3 особа | дістає́ | дістаю́ть |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | дістава́тиму | дістава́тимем / дістава́тимемо |
| 2 особа | дістава́тимеш | дістава́тимете |
| 3 особа | дістава́тиме | дістава́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| діставать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- дістава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Дістава́ти, -стаю́, -стає́ш; діста́ти, -ста́ну, -неш чого; діста́нь, -та́ньмо, -та́ньте Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
діставати / дістати зорі (зірки) (з неба)
Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). діставати / дістати місяць з неба . “Дістати місяць з неба” — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу). діставати (добувати, видирати і т. ін. ) / дістати (добути, видерти і т. ін. ) з-під землі. Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то ві…
Фразеологічний словник української мовидіставати (добувати, видирати і т.ін.) / дістати (добути, видерти і т.ін.) з-під землі
Робити що-небудь неймовірне; досягати чогось майже неможливого; здійснювати що-небудь будь-якими засобами. — А хто для тебе всякий матеріал з-під землі добував: книжки, газети, журнали? (С. Добровольський); Вже як товариш попросить об чім, то він Кармель, здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок); Кирило: Хіба такий як Храпко не одкопає діла? — Ого! З-під землі видере,— бідовий (Панас Мирний). під землею вирве. — Заруба дістане мотор. То такий, що під землею вирве (В. Кучер).
Фразеологічний словникдіставати / дістати зорі (зірки, місяць) з неба
Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен… бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). діставати / дістати місяць з неба. Дістати місяць з неба — цей вислів був синонімом абсолютно нездійсненного бажання (З журналу).
Фразеологічний словникдістати (одержати) / діставати (одержувати) облизня від кого і без додатка
Зазнати невдачі у тому, на що розраховував, сподівався, чого домагався. — Я боюсь дістати облизня, я хворобливо боюсь показатись смішним перед жінкою, яку люблю (В. Гжицький); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Ю. Яновський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…аз у Баранихи гостював. Та й чи я один! А він усе бачив і ніколи ані слова. Зразу очам своїм не вірив, потім мовчав мов остовпілий, плакав по ночах, пальці свої гриз, а далі почав діставати напади тої слабості. Крився з тим, бідолаха, не говорив нікому, а як чув, що зближається напад, то тікав від людей, ховався десь у кут і там розщибався досхочу. Та се було ще гірш…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger