Лексикон · A-Я · Е
епіфора[епі́фора]
іменник · «epistrophe»
✓ Питома українська лексикаCEFR C1 · орієнтовноNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова1 джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс2 модулі
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
епі́фора -и, ж. , літ. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однакових виразів, слів або звукосполучень наприкінці суміжних чи близько розміщених рядків, строф і т. ін. для посилення виразності й мелодійності мови художнього твору; прот. анафора.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | епі́фора | епі́фори |
| Родовий | епі́фори | епі́фор |
| Давальний | епі́форі | епі́форам |
| Знахідний | епі́фору | епі́фори |
| Орудний | епі́форою | епі́форами |
| Місцевий | епі́форі | епі́форах |
| Кличний | епі́форо | епі́фори |
Написання і вимова
- Правопис
- епі́фора іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Антоніми:
анафора
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Колектив · Шевченківський словник · 1977
…ї (зокрема, в поемі «Сон») зумовлюють характерний ритміко-інтонаційний малюнок його поетичних творів. Деякі побудовані за способом А. вислови Шевченка стали афоризмами. Див. також Епіфора.
literary_fts · d77902e2_c0078
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі