ера[е́ра]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
е́ра -и, ж. 1》 Початок літочислення, пов'язаний з якою-небудь історичною подією; відповідна система літочислення. 2》 книжн. Період, докорінно відмінний від попереднього. 3》 геол. Найбільша одиниця хронологічного поділу історії Землі. Н а ша е ра — літочислення від Різдва Христового.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 168
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | е́ра | е́ри |
| Родовий | е́ри | ер |
| Давальний | е́рі | е́рам |
| Знахідний | е́ру | е́ри |
| Орудний | е́рою | е́рами |
| Місцевий | е́рі | е́рах |
| Кличний | е́ро | е́ри |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Е́ра, е́ри, е́рі; е́ри, ер Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- е́ра [ера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
відкривати / відкрити (нову) сторінку (еру) в чому
Робити щось видатне, знаменне в чому-небудь, докорінно відмінне від попереднього (перев. у якійсь галузі науки). Перший міжпланетний політ радянської космічної ракети відкриває славну сторінку у вивченні космічного простору (З газети); Комп’ютери відкрили нову еру в історії техніки (З журналу)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…лику роль, обслуговуючи всі ті 253 родини, що дружно зводять ясні і міцні крокви над новими оселями. І ні з чого так не видно, як з цього будинку і його історії, що кінчилася одна ера й почалася інша. Уже не папі римському стримати великий похід, масове зрушення. Папі цього не перетравити ні головою, ні шлунком, бо дідусів дотеп дуже проречистий і слушний — від…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger