Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Ж

жальний

прикметник · «1. Який виражає тугу, печаль, смуток; жалібний, сумний. Василько дивився жальними очима на бабу Досю (Турч., Зорі.., 1950, 58); Пісня наростала, стихала, тягуча, жальна (Горд., ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія32 форми
готовоНаписання і вимова1 джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
готовоСинонімія5 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

1. Який виражає тугу, печаль, смуток; жалібний, сумний. Василько дивився жальними очима на бабу Досю (Турч., Зорі.., 1950, 58); Пісня наростала, стихала, тягуча, жальна (Горд., ...

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
ФормаПозначка
жальнійжін., давальний
жальнажін., кличний
жальнійжін., місцевий
жальнажін., називний
жальноюжін., орудний
жальноїжін., родовий
жальнужін., знахідний
жальномучол., давальний
жальнийчол., кличний
жальнімчол., місцевий
жальномучол., місцевий
жальнийчол., називний
жальнимчол., орудний
жальногочол., родовий
жальногочол., знахідний
жальнийчол., знахідний
жальномусер., давальний
жальнесер., кличний
жальнімсер., місцевий
жальномусер., місцевий
жальнесер., називний
жальнимсер., орудний
жальногосер., родовий
жальнесер., знахідний

Написання і вимова

Правопис
жа́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:
про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю
ЖА́ЛІБНИЙпро слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалюЖА́ЛІСНИЙЖА́ЛІСЛИВИЙПЛА́ЧНИЙЖАЛКИ́Й
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Кобилянська О. · Ольга Кобилянська. Земля · 1863
Здавалося, жалібне, звучне пасмо так і воліклося за ними вслід, хвилюючи м'якою гармонією осіннім полем, полишаючи за собою тут і там у воздусі звучне, смутне зітхання, мов жальний зойк бджіл...
literary_fts · c857ccc4_c0210

Джерело: literary_fts