жандарм

іменник · «Особа, що служить у військах жандармерії. Двері кімнати відчинилися, і до неї ввійшли два жандарми в звичайних уніформах (Фр., V, 1951, 129); За Володимиром Іллічем і всією сім’...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія17 форм

Написання і вимова3 джерела

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад1 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Особа, що служить у військах жандармерії. Двері кімнати відчинилися, і до неї ввійшли два жандарми в звичайних уніформах (Фр., V, 1951, 129); За Володимиром Іллічем і всією сім’...

Морфологія

іменник · 17 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	жандарм	жандарми
Родовий	жандарма	жандармів
Давальний	жандармові / жандарму	жандармам
Знахідний	жандарма	жандармів
Орудний	жандармом	жандармами
Місцевий	жандармі / жандармові / жандарму	жандармах
Кличний	жандарме	жандарми

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма

рідковживана форма
Форма	Позначка
жандарми	множина, знахідний

Написання і вимова

Правопис: жанда́рм іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Жанда́рм, -рма і жанда́р, -ра́, -ро́ві Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: жанда́рм [жандарм] -ма, м. (на) -мов'і/-м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960

Бо він вояк був, солдат, а не жандарм, як тут деякі.

literary_fts · e27925aa_c0084

Джерело: literary_fts

Переклад

жандарм↔

member of the gendarmerie

Джерело: dmklinger