жарт[жа́рт]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
-у, ч. Сказане чи зроблене для розваги, сміху; дотеп, витівка. || Що-небудь несерйозне, незначне.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 187
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | жарт | жа́рти |
| Родовий | жа́рту | жа́ртів |
| Давальний | жа́ртові / жа́рту | жа́ртам |
| Знахідний | жарт | жа́рти |
| Орудний | жа́ртом | жа́ртами |
| Місцевий | жа́рті / жа́ртові / жа́рту | жа́ртах |
| Кличний | жа́рте | жа́рти |
Написання і вимова
- Правопис
- жарт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Жарт, -ту, -тові; -ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- [жарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
жарти жартами; рідше жарт жартом
Незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. як протиставлення наступному висловлюванню). — Жарти жартами, я оце поїду в Бендери та причепою причеплюся, реп’яхом пристану до Бичковського,— обізвалась Христина (І. Нечуй-Левицький); — Жарти жартами, Леоніде, але, крім шкурних мотивів, повинні бути й моральні (А. Головко); (Префект:) Наш Меценат .. коли б іще не відділив од Риму Коринфської республіки. (Прокурор:) Жарт жартом, а Римові .. все ж може вийти шкода (Леся Українка). жарти погані (короткі) з ким—чим і без додатка. Необачність, непоступливість, необережність у діях і вчинках може призвести до поганих наслідків. Він прийшо…
Фразеологічний словник української мовибаляндраси понести, жарт
Почати розповідати, говорити про щось несерйозне, неважливе і т.ін. І молодиці-цокотухи. Тут баляндраси понесли (І. Котляревський).
Фразеологічний словникбез півлітри (без півлітра) не розбереш (не розберешся), жарт
Дуже важко що-небудь зрозуміти. — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький); — Хто ж винен?.. дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся… (В. Бабляк).
Фразеологічний словникбез тижня день, жарт
Дуже малий, короткий термін. — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв'язався (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словникПриповідки
Він на жарт украв, а вони на правду б'ють
Іронія, коли громада сама карає зловленого злодія.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай, Боже, жартувати, аби не хорувати
Ліпше бути в веселім настрою, як хорим.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖарт — жартом, а правди не сховаєш
Коли хто оправдує себе жартом.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖарт — жартом, а хвіст на бік
Не мішайся в не своє діло. Знай міру.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖарт повинен мати границю
Жарт поза границю стає болючим.
Приповідки або українсько-народня філософіяНайгірші жарти, це правдиві жарти
Ніхто не любить коли жартом доказують йому брехню, чи іншу провину.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе жартуй: з Богом, з умерлим і з дідьком
Бог тобі нерівня, тому не жартуй з Ним, а відносись до Нього, як до авторітету; умерлии вже не належить до фізичного світа, тому його спокою і пам'яті не треба нарушувати; а дідько є хитрий і злобиий, тому з ним не виграєш, а потерпиш.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе час на жарти, як близько смерти
Коли хто у дуже прикрім положенні, то жарт зробить його положення більш болючим.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ жартах є багато правди
Коли висказується людські хиби.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто жартів не знає, хай ся на бік сховає
Хто не уміє приймати жарти, хай не йде між людей, а сховаєсь від них.
Приповідки або українсько-народня філософіяСтиль і норма
Жарт, не на жарт, неабияк
Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М. Номис); «Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала» (Ма…
Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів’ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М. Номис); «Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала» (Марко Вовчок). Бачимо це слово й у таких висловах, як: «Жарт жартом, а це вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться» (Ганна Барвінок); «Миколі було не до сміху, не до жартів» (І. Нечуй-Левицький); «Андрій намагався обернути все в жарт» (М. Коцюбинський); «Я тебе питаю без жартів, — сказав Роман» (І. Нечуй-Левицький). Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: «Він не на жарт здрейфив»; «Йосип не на жарт розсердився». Наша класична література знала вислів не в жарт («Деякі тужать не в жарт». — Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: «Він неабияк злякався (сплохував)»; «Йосип неабияк розсердився».
Літературні засвідчення
…ерствах води, бо всі риби малюють, коли вже не можна порозумітися мовчанкою, щоб балакущу рибу видалили з води. Балакуща риба саме гналася за виводком оселедців, щоб розповісти їм жарт, коли мовчазні виконавці вироку, затуляючись плавниками, щоб їх не оглушило, підплили до говорющої риби і, взявши на спини, одним махом винесли її на берег. Там вони її поставили…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger