живий[живи́й]

прикметник · [ʒeˈʋɪi̯] · «animate, living»

✓ Питома українська лексикаCEFR A2Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняFrom Proto-Slavic *živъ, from Proto-Indo-European *gʷih₃wós.

Морфологія32 форми

Написання і вимова3 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія5 позицій

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки9 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс1 модуль

Переклад6 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

живи́й - а , - е . 1》 Який існує, здійснює обмін речовин із зовнішнім середовищем, здатний рости, розмножуватися; прот. мертвий. || Який є невід'ємною ознакою істоти, що живе, існує. || у знач. ім. жив е , -в о го, с. Все, що виявляє ознаки життя, що живе, існує. || Якого створюють рослини, тварини, люди. Жив а ваг а — вага живої тварини. Жив и й і здор о вий (жив и й-здор о вий) — усе гаразд, усе в порядку в кого-небудь. Зачіп а ти за жив е кого — сильно хвилювати, турбувати кого-небудь. 2》 розм. Те саме, що жвавий . 3》 Який існує в дійсності; реальний. Жив а м а са — загальна маса живої або вбитої тварини на противагу убійній чистій масі м'яса. || Який відповідає потребам, інтересам життя. 4》 грам. Який стосується назв людей, тварин і взагалі істот. Живі предмети .

Етимологія

From Proto-Slavic *živъ, from Proto-Indo-European *gʷih₃wós.

Джерело: Wiktionary

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
живі́й	жін., давальний
жива́	жін., кличний
живі́й	жін., місцевий
жива́	жін., називний
живо́ю	жін., орудний
живо́ї	жін., родовий
живу́	жін., знахідний
живо́му	чол., давальний
живи́й	чол., кличний
живі́м	чол., місцевий
живо́му	чол., місцевий
живи́й	чол., називний
живи́м	чол., орудний
живо́го	чол., родовий
живо́го	чол., знахідний
живи́й	чол., знахідний
живо́му	сер., давальний
живе́	сер., кличний
живі́м	сер., місцевий
живо́му	сер., місцевий
живе́	сер., називний
живи́м	сер., орудний
живо́го	сер., родовий
живе́	сер., знахідний

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

нестягнена форма

нестягнена форма
Форма	Позначка
живая	жін., кличний
живая	жін., називний
живую	жін., знахідний
живеє	сер., кличний
живеє	сер., називний
живеє	сер., знахідний
живії	множина, кличний
живії	множина, називний
живії	множина, знахідний

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
жив	чол., називний

Написання і вимова

Правопис: живи́й прикметник Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Живи́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929)
Орфоепія: живи́й [жиевий] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови

Синоніми та антоніми

Синоніми:

живущийжвавийдинамічний

Антоніми:

мертвийтруп

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням. Джерела антонімів: miyklas.com.ua · miyklas.com.ua

Фразеологізми та сталі вирази

болюче (живе, найболючіше і т. ін. ) місце чиє, у кого і без додатка

Те, що найбільше турбує когось, що є причиною чиїх-небудь переживань, неприємностей і т. ін. Ксьондз старався повернути бесіду на інше поле, бо йому неприємно було чути нарікання на члена корпорації, але гуцули попали на своє болюче місце (Г. Хоткевич); — Не дай Боже з хлопа пана! — примівка муляра вразила його в саме болюче місце: він був з хлопського роду і тепер, ставши “паном підмайстром”, дуже стидався свого походження (І. Франко); Збори гудуть, як схвильований вулик: попала молодичка на болюче місце (В. Бабляк); —Ага, бачиш, що мої слова попали тобі в живе місце! — кричав він, сміючись (І. Франко); Земля була .. дошкульним місцем старо…

Фразеологічний словник української мови

ледве (ледь, тільки) живий та теплий

У дуже важкому фізичному стані. Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник); Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький); Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше,— тільки живий та теплий (Марко Вовчок); — А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько тільки жива (Б. Грінченко).

Фразеологічний словник

полізти (рідко лізти) живцем (живим) у могилу (в яму)

Призвести себе до смерті, позбавити себе життя, померти. Молоде, одважне, В бою як буде необачне, То може згинуть неборак; Тогді тоді не буду жить чрез силу, Живцем полізу я в могилу, Ізгину (І. Котляревський); — Лишалось одне — або живцем у могилу лізти, або протестувати, битись за життя (З журналу). живий у яму (у могилу┌64254) полізеш. Було б здоров'я, а то вийшов од пана й од вітру хилюсь. Блідий, очі запали: нічого не зробиш, не полізеш у яму живий (А.Тесленко); Якби не Яковець, то, може, сама б, жива, за ним Петрусем у могилу полізла (Грицько Григоренко).

Фразеологічний словник

ходячий (живий) мертвець (мрець)

Дуже худа, виснажена, немічна і т.ін. людина. У мене перед очима стоять привиди — київські звільнені з неволі громадяни, живі мерці (О. Довженко). 2. Людина, що втратила інтерес до життя, байдужа до всього. Не було вже, мабуть, нічого на світі, що могло би вразити бідного Хаїма. Це був ходячий мертвець (Г. Хоткевич).

Фразеологічний словник