живцем
Дані Атласу
Значення
1. У живому стані, живим. Кажуть, за старого князя людей живцем у землю ховали (Мирний, IV, 1955, 25); Ночами Лукії снились.. кури, яких вона чомусь живцем ковтала, вони кудкуда...
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| живцем |
Написання і вимова
- Правопис
- живце́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Живце́м, присл. Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- живце́м [жиеўцем] присл. Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(живце́м) відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що
Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Мусить вона (Яресьчиха) розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар); Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував (Василь), як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик).
Фразеологічний словник української мовиживце́м облупи́ти кого і без додатка
Безжалісно розорити кого-небудь, завдати величезних збитків комусь; обібрати. — Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки,— живцем облупиш! Та допомагав мені… Доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою!.. (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мовизакопа́ти / зако́пувати живце́м (живо́го, живо́ю і т. ін.) у зе́млю кого
У важких муках згубити, довести до загибелі, нещадно покарати кого-небудь. — А Кульбабина Мотря так сказала: “Хай пан хоч живцем закопає нас у землю, а ми не подвоїм свого слова” (М. Стельмах); — Ти ладен, мабуть, мене живою в землю закопати! — говорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький); // тільки недок. Розправлятися з ким-небудь, прирікаючи його на тяжкі моральні і фізичні страждання. Важко мені жити. Нащо мені жити? Дивитися роками, як закопують мене живого в землю? (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мовиї́сти / з’ї́сти живце́м кого і без додатка
Прискіпуватись до когось постійними доріканнями, лайкою допікати когось. — Живцем мене їсть свекруха (З усн. мови); // Не давати кому-небудь спокою, найстирливо домагаючись чогось. — В кінці вересня маю платити до банку. Як не заплачу, то з’їдять мене живцем! (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…добро? Хіба є межа між добром і злом, заки навколо панує, за визначенням Терещенка, доброзло, сіренька маса, не те й не се, яка нікого й не гріє, але нікому нібито й не шкодить, лише яка одразу ж розлітається, і то з мікронною чіткістю, на добро і зло, як тільки людині починають живцем вирізувати шматки м'яса?), той самий життєвий досвід, що угодованих добрячків перетворює на в'їдливих ницих потворок, не робить її черствою, бо вчинками доброї людини рухає співчуття й любов до ближнього, а не очікувана винагорода.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)