Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · Ж

жриця

іменник · «Жін. до жрець. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Л. Укр., II, 1951, 308); — Ви.. жриця краси, й ваша.. жіноча задача є — все, що чисте й...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія14 форм
готовоНаписання і вимова2 джерела
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад1 англ.
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Жін. до жрець. [Гелен:] Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Л. Укр., II, 1951, 308); — Ви.. жриця краси, й ваша.. жіноча задача є — все, що чисте й...

Морфологія

іменник · 14 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийжрицяжриці
Родовийжриціжриць
Давальнийжриціжрицям
Знахіднийжрицюжриць
Оруднийжрицеюжрицями
Місцевийжриціжрицях
Кличнийжрицежриці
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

рідковживана форма
рідковживана форма
ФормаПозначка
жрицімножина, знахідний

Написання і вимова

Правопис
жри́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929
Жри́ця, -ці, -цею; жри́ці, жриць Правописний словник Голоскевича (1929)

Літературні засвідчення

Коцюбинський М. · Михайло Коцюбинський. На камені · 1864
Вона спинила очі на Алі, відтак спустила повіки і пройшла далі тихо і спокійно, як єгипетська жриця.
literary_fts · 1a467bb9_c0006

Джерело: literary_fts

Переклад

жриця
priestess (woman with religious duties)

Джерело: dmklinger

Вікіпедія

Жрецтво

Жре́цтво — суспільний стан чи каста священників(-ць) у язичницьких релігіях. Вони проводять релігійні ритуали жертвами. Найбільшого розвитку жрецтво досягло в Єгипті, Індії, Юдеї. Жриці зазвичай мали окремі культи від жерців.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE

Вікісловник · Вікіджерела