жувати[жува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
жува́ти жу ю , жу є ш, недок. , перех. 1》 Роздрібнювати, розминати їжу в роті. || Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. 2》 розм. , ірон. Те саме, що їсти 1). 3》 перен. , розм. Домагатися чого-небудь, аналізувати, розбирати щось, перев. настирливо, довго, нудно.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 206
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| жува́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| жува́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| жува́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| жува́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| жува́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| жува́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| жува́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| жо́вано | |
| жу́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| жу́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| жуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| жува́ти | інфінітив |
| жува́ла | минулий, жін. |
| жува́в | минулий, чол. |
| жува́ло | минулий, сер. |
| жува́ли | минулий, множина |
| жуємо́ | теперішній, множина, 1 ос. |
| жує́м | теперішній, множина, 1 ос. |
| жуєте́ | теперішній, множина, 2 ос. |
| жую́ть | теперішній, множина, 3 ос. |
| жую́ | теперішній, однина, 1 ос. |
| жує́ш | теперішній, однина, 2 ос. |
| жує́ | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| жувать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- жува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Жува́ти, жую́, жує́ш; жуй, жу́йте; жува́в, -ва́ла Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- жува́ти [жуватие] жуйу, жуйеш, жуйеимо, жуйеите; нак. жуй, жуйтеи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
жувати (пережовувати) жуйку, зневажл
1. Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь “богемність” (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла, .. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже, Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах). (як (мов, ніби і т. ін. )) клоччя жувати. 1. зі сл. говорити. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує?…
Фразеологічний словник української мовижувати (пережовувати) жуйку, фам
Нудно і настирливо повторювати те саме. Я не випадково зупинився на громадській діяльності молодого композитора, бо й досі міщанин жує жуйку про його якусь богемність (З газети); — Дуже багато у нас слів, та мало діла. досить пережовувати жуйку, треба серйозно братися за роботу (З газети). 2. Невиразно, нерозбірливо говорити; вести пусту, нецікаву розмову. — Та помовч уже Трохиме,— не втерпіла бабуся.— Таких мимрачів гидко й слухати: не говорить, а жуйку жує (М. Стельмах).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
….." "Свої.." "Нарешті..." ХАМУЛА — на подвір'ї, про себе: — Я тобі дам "своїх!.. Иш ти... Ти в нас не так заспіваєш, стривай. (До матері) — Ну, стара, — чула?!. Тепер можеш покищо жувати горох наш... Та все пам'ятай — з тобою ми ще зустрінемось. Жди своєї черги. (Виходить). 5 МАТИ сама підбігла до тину, переглянула раз, переглянула з другого боку... Та п покрутила…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger