журба
Дані Атласу
Значення
1. Невеселий настрій, важкі почуття; печаль, смуток. Журба — не сонце, а сушить добре (Укр.. присл.., 1955, 35); *У порівн. Тече, мов журба, тиха річка Сула… (Нех., Хто сіє віте...
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| журбі | жін., давальний |
| журбо | жін., кличний |
| журбі | жін., місцевий |
| журба | жін., називний |
| журбою | жін., орудний |
| журби | жін., родовий |
| журбу | жін., знахідний |
Написання і вимова
- Правопис
- журба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Журба́, -би́, -бі́, -бо́ю, -бо́! Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Приповідки
Бузьок на хаті, а журба в кімнаті
Не все те добре, що показується добрим. Бузьки люблять звивати собі гнізда на хатах, де панує спокій.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба — журбі не рівна
Є більші й менші клопоти.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба їсть людину, як ржа залізо
Непомітно їсть ржа залізо, а журба чоловіка.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба сорочки не дасть
Журба не приносить ніякої користи.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурбою поля не виореш
Працею а не журбою поможеш собі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурилася мати мною, як риба водою
Дуже журилася про моє будуче.
Приповідки або українсько-народня філософіяїж, пий, веселися, а за завтра не журися
Журба завтрішним днем не поможе нічого.
Приповідки або українсько-народня філософіяПо що тим журитися, що не може змінитися
Чого не можна відмінити, тим і не треба журитися.
Приповідки або українсько-народня філософіяУ кобили велика голова, щоб могла журитись небога
Розрада зажуреним, щоб лишили журбу коням.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба гірша, як хвороба
Журби важче позбутися, ніж лікувати хворобу.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурбою горя не здолаєш
Журбою в біді не допоможеш.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба не сонце, а сушить добре
Журба мучить людину.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурба плугом по серцю оре
Від журби болить серце.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖурбою поля не перейдеш
Журбою не допоможеш собі перебороти труднощі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЖуриться, як кобиляча голова, коли віз переверне
Не журиться навіть тоді, коли зробить шкоду.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…Як пак воно вийшло? Ага... Той пес рудий, недовірок, партійний, кинув гранату йому під ноги, він її підхопив і... Ха-ха!.. їх було четверо... Як воно і його зачепило?.. Голова гуде, і йому ліньки розплющити очі. А сестра, сестра його любая, жалібниця вірная, Наталочка, журиться. Але не журба в тім голосі... Ха-ха! Він знає, що то за сокіл там у неї, що зачепив крилечками виноград, і так зачепив, що й сниться, либонь, їй отой сокіл, отой Олекса-бузувір. А дівочий, вередливий голос над ним: — Грицьку! Чого ж ти не підпрягаєшся? Ну ж бо: "Цілувалися ми із тобою один раз"...…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger