забивати
Дані Атласу
Значення
1. перех. Б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл., І, 1952, 282); Артьомов у здорові...
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| забиватимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| забиватимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| забиватимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| забиватимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| забиватиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| забиватимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| забиватиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| забивано | |
| забиваймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| забивайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| забивай | наказовий, однина, 2 ос. |
| забивати | інфінітив |
| забивала | минулий, жін. |
| забивав | минулий, чол. |
| забивало | минулий, сер. |
| забивали | минулий, множина |
| забиваємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| забиваєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| забиваєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| забивають | теперішній, множина, 3 ос. |
| забиваю | теперішній, однина, 1 ос. |
| забиваєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| забиває | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| забивать | інфінітив |
| забива | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- забива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка
Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Собко); — Нікому не вдасться вбити клин і розколоти дружбу цих двох талановитих юнаків (З газети); — Як забити вам клин, Все докопується, Бо від заздрощів він Ледь не лопається (Д. Білоус).
Фразеологічний словник української мовизабива́ти / заби́ти ба́ки кому і без додатка
1. Розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь. Нема чого забивати баки тривіальними фразами та банальними, непотрібними думками (Леся Українка); (Панас (до Сокуренка):) Читав? Чи це насправжки, чи, може, туману напускаєш? Може, так тільки хочеш .. баки забить? (М. Кропивницький). 2. Не давати кому-небудь сказати щось; доводити до отупіння, затуркувати. З себе Микита був здоровий, червонопикий, а на язик гострий,— кожному забиває баки (Б. Грінченко); Попробував би (хто-небудь) що брехнути, так так баки і заб’ють, і вже з брехунів ніяк не вийдеш (Г. Квітка-Основ’яненко).
Фразеологічний словник української мовизабива́ти / заби́ти го́лову чим
1. Обтяжувати себе піклуванням, турботою і т. ін. про когось, щось. (Дубов:) Я пробуду у відрядженні не більше тижня, а ви дивіться, щоб у нас тут було все гаразд. А більше нічим не забивайте собі голову (М. Ю. Тарновський). 2. Перевантажувати думки, пам’ять, свідомість чим-небудь зайвим, непотрібним. До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці. Я, підскакуючи, ходив по місту, дивився на море й забивав голову різною романтикою (Ю. Яновський).
Фразеологічний словник української мовизабива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка
Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовиСтиль і норма
Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти
«У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень. Ми звикли чути його в розумінні «міцно затулити» («Забили вікна й двері»), «засмітити» («Щось за…
«У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень. Ми звикли чути його в розумінні «міцно затулити» («Забили вікна й двері»), «засмітити» («Щось забило відтулину»), «забуртувати, захарастити» («Забило снігом дорогу»), «знищити» («Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу»), «пригнітити побоями» («Так забили того хлопчину-сироту, що він тепер усього боїться»). Чуємо це дієслово в переносному значенні в інших висловах: забивати баки, забити памороки. Коли йдеться про тривогу, сполох, бучу, крик, гамір тощо, тоді більше до речі будуть дієслова: бити («Федір Гичка б’є тривогу, калатає в рейку-дзвін!..» — С Олійник; «Часто і поспішно бив на сполох церковний дзвін». — Ю. Смолич), збити («Жінка аж під стелю, — таку бучу збила». — Казка), зчиняти («Гамір атенці зчинили, наче готовили бурю». — П. Тичина), здіймати («Публіка здіймає нетерплячий гомін». — Леся Українка), знімати («Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія». — Марко Вовчок).
Літературні засвідчення
…підхопивши його, ще заки він встиг отямитися й збагнути, в яку нову халепу його тягнуть, і Стецько опинився перед Мазепою, що у гетьманському жупані, з якого сипалися блискавки (від чого здавалося, ніби він стоїть то в самій білизні — в майці й коротких штанях, немов збираючися забивати м'яча, далеко молодший і пругкіший, ніж Стецько пам'ятав його з поширених у таборі зображень, то далеко старший у якійсь неокресленій хламиді і разюче схожий на зосереджену постать Будди, картинку якого колись Стецькові показував професор Кава, пояснюючи, як царський син залишив…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)