забрало

іменник · «Те саме, що заборо́ло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Собко, Біле полум’я, 1952, 245).»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія15 форм

Написання і вимова1 джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Переклад2 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Те саме, що заборо́ло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Собко, Біле полум’я, 1952, 245).

Морфологія

іменник · 15 форм · VESUM

Відмінювання
Відмінок	Однина	Множина
Називний	забрало	забрала
Родовий	забрала	забрал
Давальний	забралу	забралам
Знахідний	забрало	забрала
Орудний	забралом	забралами
Місцевий	забралі / забралу	забралах
Кличний	забрало	забрала

Написання і вимова

Правопис: забра́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови

Літературні засвідчення

Андієвська Е. · Емма Андієвська. Казка про кулі зла · 1931

Коли ж потерпілий за деякий час прийшов до тями й дещицю роззирнувся навколо, він побачив майже наприкінці берегової смужки піску великий камінь, яким за один край було привалене чорне, важке небо без жодного світила на ньому, що трохи далі, як велетенська покришка, ледве підіймалася над містом на горі, котре мало сім брам і сім із чорними дощечками замість облич охоронців, які не відповіли на привітання рибалки, хоч той дуже ввічливо спитав, чи не знайдеться в них, бува, для нього кусника хліба та якоїсь праці, бо він голодний і виснажений, море забрало в нього все, що він мав, і йому конче треба змайструвати човен, аби якнайхутчій дістатися додому.

literary_fts · b99f9492_c0000

Джерело: literary_fts

Переклад

забрало↔

visor (part of a helmet)visor (part of a knight's helmet)

Джерело: dmklinger