завдати
Дані Атласу
Значення
to cause, to inflict Conjugation: 1st (-ють) | special
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| завдамо | майбутній, множина, 1 ос. |
| завдасте | майбутній, множина, 2 ос. |
| завдадуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| завдам | майбутній, однина, 1 ос. |
| завдаси | майбутній, однина, 2 ос. |
| завдасть | майбутній, однина, 3 ос. |
| завдано | |
| завдаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| завдайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| завдай | наказовий, однина, 2 ос. |
| завдати | інфінітив |
| завдала | минулий, жін. |
| завдав | минулий, чол. |
| завдало | минулий, сер. |
| завдали | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| завдать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- завда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Завда́ти, -вда́м, -вдаси́, -вда́сть кому чого (со́рому) зада́ти і завда́ти, -да́м, -даси́, -да́сть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- завда́ти [заўдатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, дадут'; мин. -даў, -дала; нак. -дай, -дайтеи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
да́ти (зада́ти, завда́ти) га́рту
1. кому і без додатка. Дуже побити кого-небудь; жорстоко розправитися з ким-небудь. — Треба (конокрадів) живцем узяти та дати такого гарту, щоб острог їх живими взяв, та живими не випустив (Б. Грінченко); Ми з Толькою завдали таки доброго гарту Генці Климовському. Грали в російсько-японську війну: Генка був за японця, а ми — руські (Б. Антоненко-Давидович). 2. кому. Покарати, провчити кого-небудь за щось. — Ви бушуєте, поки нема мого Антося, а хай-но приїде, то дасть він вам гарту! (А. Свидницький). 3. кому і без додатка. Дуже вилаяти, гостро покритикувати кого-небудь. Бач, спробував би їй хто 2 місяці не писати, задала б гарту… (Леся Українка). 4. чому. Дуже пошкодити, поламати, понівечити що-небудь. Лаврінові діти дали б їм (грушам) гарту (І. Нечуй-Левицький); Всього за один тиждень він дав гарту черевикам (З газети).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Звідсіля командування планувало завдати рішучого удару.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger