заводити
Дані Атласу
Значення
ЗАВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок., ЗАВЕСТИ́, еду́, де́ш, док., перех. 1. Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і.т. ін. куди-небудь, до чо...
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заводитимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| заводитимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| заводитимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| заводитимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| заводитиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| заводитимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| заводитиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| заводжено | |
| заводьмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| заводьте | наказовий, множина, 2 ос. |
| заводь | наказовий, однина, 2 ос. |
| заводити | інфінітив |
| заводила | минулий, жін. |
| заводив | минулий, чол. |
| заводило | минулий, сер. |
| заводили | минулий, множина |
| заводимо | теперішній, множина, 1 ос. |
| заводим | теперішній, множина, 1 ос. |
| заводите | теперішній, множина, 2 ос. |
| заводять | теперішній, множина, 3 ос. |
| заводжу | теперішній, однина, 1 ос. |
| заводиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| заводить | теперішній, однина, 3 ос. |
| заводе | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заводить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- заво́дити 1 дієслово недоконаного виду допомагати увійти; вести куди не треба; будувати; розпочинати заво́дити 2 дієслово недоконаного виду завивати Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Заво́дити, -во́джу, -во́диш, -во́дять; заво́дь, -во́дьмо, -во́дьте Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- заво́дити [заводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
вести́ (заво́дити) сло́во (мо́ву, річ)
Говорити про що-небудь. Тепер і решта косарів зрозуміла, до чого вів слово суворий запорожець, і вони загомоніли всі разом (П. Панч); Тепер Марта дивилась на капітана неприязно .. Довкола відбуваються такі події, а він веде мову про дурниці (В. Собко); — А знаєш, Тимофію, куди ходім? — перегодя трохи, веде річ Пацюк.— До пана!.. (Панас Мирний); Мало не з кожним заїжджим заводить Демид мову про того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовиздійма́ти річ
Коли Остап здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували (співчували) йому (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовивпада́ти в річ
(Джонатан (тихо до Річарда):) Але ж, брате, впадати в річ старому — як же можна (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мовиплести́ (снува́ти, спліта́ти і т. ін.) павути́ння (павути́ну)
Підступними, хитрими діями примушувати підкорятися своєму впливові. Неофіційні дипломати плетуть тонке павутиння закулісних змов (Н. Рибак); Майже всі вони були байськими боржниками, залежали від нього, а бай хитро плів навколо них свою павутину (О. Донченко); Та обоє вони не знали й не відали, як уже почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жигай (А. Шиян).
Фразеологічний словник української мовиСтиль і норма
Заводити, накручувати
«Заведи годинника, щоб не спинився», — чуємо зрідка від тих, хто забув, що по-українському дієслово заводити має інші значення, ніж те, що треба тут: «Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз» (Марко Вовчок); «Завели собі деяку городину» (казка); «Без мене не знаєш, як…
«Заведи годинника, щоб не спинився», — чуємо зрідка від тих, хто забув, що по-українському дієслово заводити має інші значення, ніж те, що треба тут: «Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз» (Марко Вовчок); «Завели собі деяку городину» (казка); «Без мене не знаєш, як і взяться, як і пісню завести» (О. Стороженко); «А де ж ненька старенька? Чому не заводить, не голосить по покійнику?» (І. Франко). А коли дають рух якомусь механізму, що має пружину, то тут — накручують: «До старовинного годинника підійшов він і взявсь накручувать» (переклад М. Рильського); «Шелемаха накрутив грамофон» (М. Трублаїні). Від дієслова накручувати походить іменник накрут — відповідник до російського іменника завод: «накрут годинника — на 24 години». Коли мовиться про складні механізми, що діють не через накрут пружини, дієслово накручувати не підходить; замість нього слід тоді послугуватись іншими словами, наприклад, пускати (пустити): «Пустити зразу аж три трактори» (з живих уст).
Літературні засвідчення
…Скептично і сумно хитає головою): — Чи не думаєш ти, хлопче, що з дядьком добре в цурки бавитись?.. Ну, ну, крути далі. САШКО в тон: — Та хіба ж то я кручу?.. В світі такого накрутило без нас, що ой-га!.. А ми тепер маємо з тим усім давати раду...Цирк!.. ДАНИЛО по павзі, скептично: — І де ж вона, ад’ютанте?.. САШКО зітхнув: — Хто зна... Пішла заводити танк... ніяк не заведе... Техніка!., (зітхає задумано). Плаче... — Хто плаче? — Та... (похопився) — Гм... Техніка плаче... Гм... Пішла і от — нема... (хвилюється) — Думали, що ви вже неживий, думали везти вас додому хоронити з боєм. ДАНИЛО дивиться пристально на Сашка... САШКО зніяковівши: — Піду шукати...…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger