заганяти
Дані Атласу
Значення
ЗАГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідко ЗАГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ЗАГНА́ТИ, зажену́, зажене́ш; наказ. сп. зажени́; док., перех. 1. Примушувати кого-, що-небудь увійти кудись, у щось; пр...
Морфологія
дієслово · 29 форм · VESUM
Інфінітив: заганяти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | заганяю | заганяємо / заганяєм |
| 2 особа | заганяєш | заганяєте |
| 3 особа | заганяє | заганяють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | заганятиму / заганяю | заганятимем / заганятимемо / заганяємо / заганяєм |
| 2 особа | заганятимеш / заганяєш | заганятимете / заганяєте |
| 3 особа | заганятиме / заганяє | заганятимуть / заганяють |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заганять | інфінітив |
| заганя | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- заганя́ти 1 дієслово недоконаного виду примушувати увійти; ганяти далеко; встромлювати заганя́ти 2 дієслово недоконаного виду почати ганяти; виснажити Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Заганя́ти, -ганя́ю, -ганя́єш; загна́ти, зажену́, -жене́ш Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого
Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Рудь); — Перед ним треба так триматися, щоб ніяке запитання не застало тебе зненацька, не загнало на слизьке (О. Гончар); — Ой, кажу, Якове, дивись лиш за своїм товаришем, щоб тебе на слизьке не звів (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовинаганя́ти на слизьке́
Раптові запитання наганяли Масла на слизьке. Прокурор умів захопити його зненацька (А. Хижняк).
Фразеологічний словник української мовизагна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут
1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. так сильно по голові черкнув, що цей .. простягнувся як і довгий (Б. Лепкий); Ми аж ніяк не можемо примиритися з тим, що нас заганяють у глухий кут національного небуття (З газети); // тільки недок. Ставати перед ким-небудь складні, нерозв’язані проблеми. Загадки літопису (Величка) продовжують вабити, дратувати і заганяти в тісний кут дослідників (Наука і культура..). 2. Переважити кого-небудь у чомусь, вигідно вирізнитися (за силою впливу, талантом і т. ін.). (Тиміш:) Нівроку собі, добрий з тебе теоретик.— Який там не є, а такого, як ти, в кут зажену,— відрізав Сашко (Д. Бедзик); Тепер у Вас в Галичині такі таланти появились, що заганяють у кут наших (М. Коцюбинський); // тільки док. Перемогти, збороти. (Ейнштейн:) Правда людська завжди необорна, її ніколи не загнати в кут (О. Левада). загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого. Довести до передчасної загибелі, прискорити чию-небудь смерть. Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде); Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка); Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник); Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник).
Фразеологічний словник української мовипозаго́нити (позаганя́ти) на той світ (про багатьох)
Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили... А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний); Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. .. Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер).
Фразеологічний словник української мовиПриповідки
Як на слизьке загнав, то про підкови згадав
Як потрапив у неприємну ситуацію, то аж тоді згадав, що не підготувався до неї заздалегідь.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
Той самий дід Охрім, таборовий дивак, який, — невідомо як потрапивши до табору в надто похилому віці (дехто казав, ніби його добрі люди притулили, підібравши десь на Україні, коли він ішов світ за очі після того, як спалили його село разом з усіма мешканцями, а він, що віджив своє життя, чудом уцілів, забрівши у вибалок заганяти загублене теля, а тоді з тими людьми й прибився до табору), — колись за чаркою горілки навіть обмовився, що на плахту баби Грицихи вписані всі долі світу далеко точніше й наочніше, ніж це витлумачують з пірамід чи з пророцтв Мішеля Нострадамуса.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)