заговорити
Дані Атласу
Значення
begin to speak
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заговоримо | майбутній, множина, 1 ос. |
| заговорим | майбутній, множина, 1 ос. |
| заговорите | майбутній, множина, 2 ос. |
| заговорять | майбутній, множина, 3 ос. |
| заговорю | майбутній, однина, 1 ос. |
| заговориш | майбутній, однина, 2 ос. |
| заговорить | майбутній, однина, 3 ос. |
| заговорено | |
| заговорім | наказовий, множина, 1 ос. |
| заговорімо | наказовий, множина, 1 ос. |
| заговоріть | наказовий, множина, 2 ос. |
| заговори | наказовий, однина, 2 ос. |
| заговорити | інфінітив |
| заговорила | минулий, жін. |
| заговорив | минулий, чол. |
| заговорило | минулий, сер. |
| заговорили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| заговорить | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- заговори́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Заговори́ти, -ворю́, -во́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- заговори́ти [заговоритие] -воур'у, -вориеш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
заговори́ла (проки́нулася) со́вість у кого, рідко у кому і без додатка
Хто-небудь став чесним, справедливим; кому-небудь стає соромно за свої вчинки. І тут, подейкують люди, чи перелякався тих оглядин Плачинда, чи, може, совість заговорила в нього, але він відмахнувся від купчої (М. Стельмах); Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши. Перший раз в життю (житті) у ньому прокинулась совість… (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мовизаговори́ло нутро́ чиє, яке
Ставати відчутним, виявлятися у кого-небудь (про сутність, звички і т. ін.). Заговорило, значить, біляцьке нутро! Своїх зустрічати зостався (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мовинутро́ наве́рх ви́лізло чиє
— Ну, голуб’ята,— думаю,— вилізло ваше нутро наверх. Прикро, але я вас возвеличив, я вас повинен і на землю опустити (З газети).
Фразеологічний словник української мовизамовля́ти (загово́рювати) / замо́вити (заговори́ти) зу́би кому і без додатка
1. Відвертати увагу кого-небудь від чогось, переводити розмову на щось інше. Дядько Янко, щоб заспокоїти родичок, напевно, щось розказує, заговорює зуби (М. Ю. Тарновський); Ідеаліст нещасний. Заговорив зуби, а я знову збився (І. Микитенко).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…зору, розвозять кожній людині її призначення, і через це випадково саме колодам за бараками випало втілити в собі те місце в житті (а це місце завжди рухоме, і ніхто не годен передбачити, в чому і де саме воно раптом виявиться), звідки беруть початок події, що змушують німого заговорити, немічного подолати велетня або й просто заклопотану щоденними турботами людину зупинитися серед метушні й глянути на світ іншими очима, аби все кинути й ніколи до попереднього не вертатися?
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: learner_english_gloss