задати
Дані Атласу
Значення
задава́ти.
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| задамо | майбутній, множина, 1 ос. |
| задасте | майбутній, множина, 2 ос. |
| зададуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| задам | майбутній, однина, 1 ос. |
| задаси | майбутній, однина, 2 ос. |
| задасть | майбутній, однина, 3 ос. |
| задано | |
| задаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| задайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| задай | наказовий, однина, 2 ос. |
| задати | інфінітив |
| задала | минулий, жін. |
| задав | минулий, чол. |
| задало | минулий, сер. |
| задали | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| задать | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- зада́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зада́ти і завда́ти, -да́м, -даси́, -да́сть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- зада́ти [задатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; нак. -даў, -дала Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
дава́ти / да́ти (вси́пати, зада́ти і т. ін.) бо́бу кому і без додатка
Бити кого-небудь. Молодець врешті не витримував: забирав у жменю рештки Бідочиного волосся, впихав голову межи гачі і давав доброго бобу (Г. Хоткевич); Дізнавшись про цю раду, хлопці вирішили “дати Федькові бобу” (М. Ю. Тарновський); Кинулися (господарі) на нього (вовка) і всипали йому такого бобу, що пару день нікуди не ходив, тілько (тільки) лежав у лісі та вилизувався (І. Франко).
Фразеологічний словник української мовиде́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́
Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов); — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник); Радисти ще “деруть хропака”, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мовида́ти хло́сти
Запорожці витягли дуків надвір і дали їм доброї хлости (М. Пригара).
Фразеологічний словник української мовидава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) жа́ру кому і без додатка
1. Дуже лаяти, сварити кого-небудь. Дружина дала жару (чоловікові), запідозривши його в амурних стосунках із сусідкою (З газети); Чутно голоси з народу: “Ага! піймалися! Задасть тепер вам гуменя жару” (Панас Мирний). 2. Бити, громити кого-небудь. “Катюші” добре тут давали жару їм (фашистам) (В. Сосюра); Бився (полк) .. по-простому, по-донбасівському, слюсарі слюсарили з гармат, шахтарі довбали шабельками.., газівники давали жару з гвинтівок (Ю. Яновський); Билися (білогрудівці), як личить червоним воякам: не раз і німцеві задавали жару, не раз і самі з тяжкими втратами виривалися з оточення (Ю. Бедзик).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
— Запитання, звичайно, дурнувате,— відповів Гончар.— Але раз уже вам звелено його задати, будь ласка...
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger