задовольняти[задовольня́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
задовольня́ти - я ю, - я єш, недок. , задовольн и ти, -н ю , -н и ш, док. , перех. 1》 Виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін. || Забезпечувати, вдовольняти кого-небудь, даючи щось бажане, потрібне в достатній кількості, до повного задоволення. || Угамовувати, заспокоювати якісь почуття, прагнення і т. ін. 2》 Викликати у кого-небудь почуття задоволення чимось. 3》 Бути, виявлятися відповідним до чиїх-небудь вимог, сподівань.
«задовольняти» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: задовольня́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | задовольня́ю | задовольня́ємо / задовольня́єм |
| 2 особа | задовольня́єш | задовольня́єте |
| 3 особа | задовольня́є | задовольня́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | задовольня́тиму | задовольня́тимем / задовольня́тимемо |
| 2 особа | задовольня́тимеш | задовольня́тимете |
| 3 особа | задовольня́тиме | задовольня́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| задовольня́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Дехто розуміє свободу як необмежену можливість задовольняти будь-які свої примхи, забаганки, врубі й примітивні бажання.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger