зазнавати[зазнава́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зазнава́ти -а ю , -а є ш, недок. , зазн а ти, - а ю, - а єш, док. , перех. , рідко з підрядним реченням . 1》 Пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь, зустрічатися, стикатися з чимось. || Відчувати, почувати що-небудь. || тільки 3 ос. Під дією чого-небудь мати певні зміни у своєму складі. Зазнавати поразки . 2》 розм. Знати, пам'ятати.
«зазнавати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: зазнава́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | зазнаю | зазнаємо / зазнаєм |
| 2 особа | зазнаєш | зазнаєте |
| 3 особа | зазнає | зазнають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | зазнава́тиму | зазнава́тимем / зазнава́тимемо |
| 2 особа | зазнава́тимеш | зазнава́тимете |
| 3 особа | зазнава́тиме | зазнава́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зазнавать | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Була се найбільша приємність її ранішнього туалету, упрощеного, оскільки можна, з огляду на службові обов’язки, приємність тим більша, що Целя могла вповні зазнавати її тільки що другий день, коли мала пополуденну службу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger