заказати

Хоч на цих двох словах, що мають різне значення, — заказати й замовити — не випадало б помилятись людям, однак помиляються, як це чуємо часом з уст, а то й читаємо в сучасній літературі, наприклад, у такій фразі: «Вони сіли за вільний стіл і заказали собі пива й раків». Слова заказати, заказувати означають «наказувати щось комусь» («Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти». — М. Маркович) або «забороняти комусь щось» («Та й де той пан, що нам закаже і думать так і говорить?» — Т. Шевченко). А коли йдеться про страву чи якийсь продукт широкого вжитку, що його просять продати або зробити, тоді треба ставити слова замовити, замовляти, наприклад: «Солодка прохолода принаджувала гостей, і вони, замовивши собі каву, мостились біля вікна або сідали на веранді» (М. Коцюбинський); «Замовив оце шевцеві пошити нові чоботи» (з живих уст). Слова замовляти, замовити трапляються ще в народних повір’ях як засіб знімати біль або лікувати хвороби: «Та не замовляйте зуби — не болять» (М. Номис), «Стара ненька говорила, що він уміє замовляти, що наслано на дитя лихими людьми» (І. Нечуй-Левицький). З цього видно, що в наведеній помилковій фразі треба було написати: «...замовили собі пива й раків».