закидати
Дані Атласу
Значення
закида́ти¹. ЗАКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., пврех. 1. Кидаючи, засипати, покривати, заповнювати, завалювати і т. ін. чим-небудь. У ті просвіти носили [б...
Морфологія
дієслово · 30 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закидатимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| закидатимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| закидатимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| закидатимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| закидатиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| закидатимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| закидатиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| закидаймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| закидайте | наказовий, множина, 2 ос. |
| закидай | наказовий, однина, 2 ос. |
| закидати | інфінітив |
| закидала | минулий, жін. |
| закидав | минулий, чол. |
| закидало | минулий, сер. |
| закидали | минулий, множина |
| закидаємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| закидаєм | теперішній, множина, 1 ос. |
| закидаєте | теперішній, множина, 2 ос. |
| закидають | теперішній, множина, 3 ос. |
| закидаю | теперішній, однина, 1 ос. |
| закидаєш | теперішній, однина, 2 ос. |
| закидає | теперішній, однина, 3 ос. |
| закидаємо | майбутній, множина, 1 ос. |
| закидаєм | майбутній, множина, 1 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закидать | інфінітив |
| закида | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- заки́дати дієслово доконаного виду завалити закида́ти 1 дієслово недоконаного виду завалювати закида́ти 2 дієслово недоконаного виду кидати у певне місце; різко піднімати; припиняти; натякати Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Заки́да́ти, -да́ю, -да́єш заки́дати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- I [закидатие] -айу, -айеиш, док. II [закиедатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.)
1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Знала, що батьки його (Тараса) чомусь проти мене; отож і закинула вудочку (І. Муратов); — І давно ви тут живете? — обережно закинула вудочку Інеса (Ю. Збанацький). 2. на кого—що, для чого. Домагатися кого-, чого-небудь, намагатися здійснити щось, заволодіти чимсь. Як і інші, комишанець нетерпляче жде цього табору, вже наперед закидав вудочку, щоб його призначили “організатором вогнища” (О. Гончар); Едвінові грозила руїна, і він, очевидно, закинув гачок на Ніну, котру вважав великою багачкою (І. Франко); (Степан:) Недарма на магазин закидаєш гака, недарма! Руки погріти хочеш? Не вдасться (М. Старицький).
Фразеологічний словник української мовизакида́ти / заки́нути о́ком на кого
Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися до когось. Лише зараз усвідомив (Філько), що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде); Хоть (хоч) хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мовизаки́дати камі́нням кого
Прилюдно гостро осудити, затаврувати кого-небудь. — Ви перші закидаєте мене камінням, якщо я піду на цей компроміс (З газети).
Фразеологічний словник української мовизакида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка
Натяками зачіпати, ображати кого-небудь. Се так на мене закидала (Одарка) гадючку, а я... наче мені невтямки (Марко Вовчок); Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
— закидати мені в таку мить пияцтво, звинувачувати в незнанні античних реалій? Дайте мені хоч якось виборсатися звідси — тоді й питайте про все па світі, скажімо, як виглядав щит Ахілла або скільки кораблів і під якими назвами спорядили греки на Грою.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger