закинути
Дані Атласу
Значення
закида́ти².
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закинемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| закинем | майбутній, множина, 1 ос. |
| закинете | майбутній, множина, 2 ос. |
| закинуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| закину | майбутній, однина, 1 ос. |
| закинеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| закине | майбутній, однина, 3 ос. |
| закинено | |
| закинуто | |
| закиньмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| закиньте | наказовий, множина, 2 ос. |
| закинь | наказовий, однина, 2 ос. |
| закинути | інфінітив |
| закинула | минулий, жін. |
| закинув | минулий, чол. |
| закинуло | минулий, сер. |
| закинули | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закинуть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- заки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
закида́ти / заки́нути ву́дочку (гачо́к, га́ка і т. ін.)
1. Обережно, натяками розвідувати, з’ясовувати щось. Здалека почала (Уляна): “Хоч би з батьками познайомив мене. Якось незручно”. Знала, що батьки його (Тараса) чомусь проти мене; отож і закинула вудочку (І. Муратов); — І давно ви тут живете? — обережно закинула вудочку Інеса (Ю. Збанацький). 2. на кого—що, для чого. Домагатися кого-, чого-небудь, намагатися здійснити щось, заволодіти чимсь. Як і інші, комишанець нетерпляче жде цього табору, вже наперед закидав вудочку, щоб його призначили “організатором вогнища” (О. Гончар); Едвінові грозила руїна, і він, очевидно, закинув гачок на Ніну, котру вважав великою багачкою (І. Франко); (Степан:) Недарма на магазин закидаєш гака, недарма! Руки погріти хочеш? Не вдасться (М. Старицький).
Фразеологічний словник української мовизакида́ти / заки́нути о́ком на кого
Поглядати, звертати увагу на кого-небудь, залицятися до когось. Лише зараз усвідомив (Філько), що Клара не від сьогодні закидала оком на нього (Ірина Вільде); Хоть (хоч) хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (І. Котляревський).
Фразеологічний словник української мовизакида́ти (пуска́ти) / заки́нути (пусти́ти) гадю́чку на кого і без додатка
Натяками зачіпати, ображати кого-небудь. Се так на мене закидала (Одарка) гадючку, а я... наче мені невтямки (Марко Вовчок); Здається і дружить, а гадючку пустив (Укр.. присл..).
Фразеологічний словник української мовизаки́нути га́дку про кого—що
Перестати думати про кого-, що-небудь; забути. Та цур йому, власному лихові, я про нього давно гадку закинула (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Навряд чи це сніжка, подумав ти, І навіть не камінь, бо хто зможе закинути сніжку, камінь, грудку землі, шапку, пляшку, кнігу рукавицю чи будь-який інший предмет на висоту сьомого поверху? Але коли знайоме застугоніла поруч із вікном пожежна драбина, тобі зробилося досить зле.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)