закопилити[закопи́лити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до закопилювати / див. закопилювати) закопи́лювати -юю, -юєш, недок. , закоп и лити, -лю, -лиш, док. , перех. , розм. Виставляти наперед, вип'ячувати (губу, губи), надаючи своєму обличчю презирливого або гордовитого виразу.
«закопилити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 13 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закопи́лимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| закопи́лим | майбутній, множина, 1 ос. |
| закопи́лите | майбутній, множина, 2 ос. |
| закопи́лять | майбутній, множина, 3 ос. |
| закопи́лю | майбутній, однина, 1 ос. |
| закопи́лиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| закопи́лить | майбутній, однина, 3 ос. |
| закопи́лено | |
| закопи́лити | інфінітив |
| закопи́лила | минулий, жін. |
| закопи́лив | минулий, чол. |
| закопи́лило | минулий, сер. |
| закопи́лили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закопи́лить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т. ін. )
1. Пишатися, зазнаватися. — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа); Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Але ж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко); І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець). 2. Ображатися, сердитися. Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник); Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка).
Фразеологічний словник української мовикопилити / закопилити (скопилити) губу (губи, носа, ніс і т.ін.)
Пишатися, зазнаватися. — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа); Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи. Алеж хіба на всіх догодиш? (І. Сенченко); І зразу видно, що людина має освіту, бо не копилить носа перед іншими і душевна простота в ньому є (С. Чорнобривець); А чортові не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив.. І дверей шукає (П. Гулак-Артемовський). 2. Ображатися, сердитися. Один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали.., всі сміялися, тільки Охрім світив очима і презирливо копилив губи (Григорій Тютюнник); Хай же носа не копилить Любий мій читець, коли він В Атта Тролевій печері Не згада арабських спецій (Леся Українка).
Фразеологічний словникПереклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)