Лексикон · A-Я · З
закінчити[закі́нчи́ти]
дієслово · [zɐˈkʲint͡ʃete] · «to finish, perfective»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
готовоПоходженняFrom за- + кі́нчити. Cognate with Russian зако́нчить, Belarusian зако́нчыць, Polish zakończyć, Czech zakončit.
готовоМорфологія20 форм
готовоНаписання і вимова3 джерела
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія12 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс4 модулі
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
закі́нч и ти див. закінчувати .
Етимологія
From за- + кі́нчити. Cognate with Russian зако́нчить, Belarusian зако́нчыць, Polish zakończyć, Czech zakončit.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 20 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закі́нчимо́ | майбутній, множина, 1 ос. |
| закі́нчи́м | майбутній, множина, 1 ос. |
| закі́нчите́ | майбутній, множина, 2 ос. |
| закі́нча́ть | майбутній, множина, 3 ос. |
| закі́нчу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| закі́нчи́ш | майбутній, однина, 2 ос. |
| закі́нчи́ть | майбутній, однина, 3 ос. |
| закі́нчено | |
| закінчім | наказовий, множина, 1 ос. |
| закінчі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| закі́нчмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| закінчі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| закі́нчте | наказовий, множина, 2 ос. |
| закі́нч | наказовий, однина, 2 ос. |
| закінчи́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| закі́нчи́ти | інфінітив |
| закі́нчи́ла | минулий, жін. |
| закі́нчи́в | минулий, чол. |
| закі́нчи́ло | минулий, сер. |
| закі́нчи́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| закі́нчи́ть | інфінітив |
Написання і вимова
- Правопис
- закі́нчи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Закінчи́ти, -кінчу́, -кі́нчиш, -кі́нчать; закінчи́, -чі́ть Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- закі́нчити [зак'інчиетие] -чу, -чиеш, -чиемо, -чиете; нак. -к'інч, -к'інчтеи і [зак'інчитие] -чу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, -ч'іт' Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Синоніми:
кінчитискінчитипокінчитидокінчитизавершитидовершитививершитиповершити (розм.)порішити (розм.)укінчити (діал.)викінчитизакінчувати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Багряний І. · Іван Багряний. Чому я не хочу вертатись до СРСР? · 1906
…раніше ламали ребра і викручували на допитах суглоби, а тоді вже пред’являли — часто через два роки — ордер на арешт і обвинувачення, зроблені заднім числом, щоб сяк-так формально закінчити справу; а було так, що раніше людину розстрілювали, а тоді вже встановлювали, що розстріляли не того, кого мали розстріляти, а випадково однофамільця) — отже, беручи до в’язниці б…
literary_fts · ecbf8562_c0012
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 4 модулі
Переклад
закінчити↔
finish (to complete)(transitive) to end, to finish, to complete, to concludeend (transitive: finish, terminate (something))
Джерело: dmklinger