замовкати[замовка́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
замовка́ти - а ю, - а єш, недок. , зам о вкнути, -ну, -неш; мин. ч. зам о вк, -ла, -ло і зам о вкнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. || перен. Припиняти листування з ким-небудь. Зам о вкнути нав і к — умерти. 2》 Переставати видавати які-небудь звуки. || Переставати стріляти (про вогнепальну зброю). || тільки док. , перен. Перестати битися (про серце). 3》 Переставати звучати, припинятися (про мову, спів, музику і т. ін.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: замовка́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | замовка́ю | замовка́ємо / замовка́єм |
| 2 особа | замовка́єш | замовка́єте |
| 3 особа | замовка́є | замовка́ють |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | замовка́тиму | замовка́тимем / замовка́тимемо |
| 2 особа | замовка́тимеш | замовка́тимете |
| 3 особа | замовка́тиме | замовка́тимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| замовкать | інфінітив |
| замо́вка | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- замовка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Орфоепія
- замовка́ти [замоўкатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…жди на похваті готові звороти й вислови, повні життєвої мудрости? — усі чомусь одразу скаженіли, а тоді ще й обов'язково переходили до погроз, а то й до кулаків, приневолюючи його замовкати; однак не говорити він не міг, а воно вже якось само собою складалося: ледве Йосип розтуляв вуста, кожне його слово, кожна, хочби і яка випадкова, заувага, кожен натяк, навіть зви…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)